Докаль чужу ниву на Одрі полоти…

Нестор Жылич – поета родом з Камяной на Сандецкій Руси. Писал вражливо – імаючы за серце поколіня выселеных. Днес бы сме повіли – патріотично. Як раз в тых днях споминаме 110. річницю од даты народжыня того лемківского поеты, выселенця на радяньску Украіну.

Вродил ся 19. мая 1914 р. Знаный є тіж під літерацкым псевдонімом Любомир Камяньскій. Його патріотична лірика чыслит більше як 350 вершів.

Нестор Жылич

Нестор Жылич дозрівал в рідній Камяній. Не лем село, але і тота західня част Лемковины певністю будували його пізнійшы поставы, што оддзеркалят ся в його творчости. Коли мал штырі рокы вмерла му матір, а няньо Димитрий оженил ся другіраз. Дітиньство не мал легкє. Уж як девятлітній хлопец мусіл іти на службу до Крениці, што в ноным часі было дост частом – жортском практиком.

Попри тым повело ся му скінчыти основну школу в Камяній, а пак мушыньску ґімназию і учытельску семінарию в Самборі (де о добры дві декады был – недалеко – переселеный), пак під конец 30. років ХХ ст. зачал учытелювати на Лемковині.

За влады Пілсудского за своі лівицьовы погляды трафил до вязниці, а потім рукувал до Польского Войска. Вчас німецкой окупациі (1942) был заарештуваный січовиками, якы спілпрацували з гітлерівцями. В сандецкій вязници просідил два рокы. В 1944 р. зміг втечы за товдышню ленію фронту, до Галичыны.

Туга – основа творчости

Жылич – переселеный на радяньску Украіну, писал не лем о біді гын. Не забывал на своіх краян, якых выгнано на далекы понімецкы землі. Біль, переплітаный тугом, але і гірком радістю за тым, што уж не верне, то здає ся головны части його богатой творчости.

Його вершы доднес в більшости остают в рукописах. Зобраны были в дві части: «Карпатскы думкы» (1960) і «Карпатскы сміховинкы». Жылич написал тіж сперту на автобіоґрафічных пережытях поему «За Русь, волю і правду», а тіж оповіст з лемківского жытя «Гайниця», ци нарис «Никыфор Дровняк». Написал тіж гідні статій о німецкій окупациі на Лемковині.

Жылич не мал за вельо можливости публикациі. З огляду на своі русофільскы погляды міг печатати лем в лемко-союзівскых выданях в Америці. Зато же лем гын вказували ся його творы, і то такой невелика част з його ціложытьовой творчости.

На чужыні, де прожывал на західній Украіні, дальше учытелювал, аж до 1974 р. Вмер в 1989 р. в Водяным коло Львова.