3. червця/юнія 2018 р. в Івано-Франківску пройде стріча выхідців лемківского села Бонарівка і іх потомных. Ініциятива зорґанізувати подію вышла од самых Бонарівчан і іх діти та внуків. В проґрамі передвиджено заупокійну літургію та споминову част про село.
Ден села Бонарівка зачне ся о год. 10.30 богослужыньом в грекокатолицкым храмі свв. Кірила і Методия в Івано-Франківску, знаній в тым місті як «лемківска церков». По літургіі одслужена буде панихіда за помершых селян, якы спочывают заєдно в рідній земли, як і на чужыні в Украіні.
О 15.00 год. пройде стріча Бонарівчан і іх потомных в Обласній Універсальній Науковій Бібліотеці в Івано-Франківску. На тій стрічы кус побесідуєме о істориі села, кус о традициях (…). Очывидно будут звучати стары співанкы, пісні. Будут тіж співы про Бонарівку, вызвучыт і поезия Івана Русенка. Він вродил ся в сусіднім селі, в Красній (перше – Коростенко) і был учытельом в Бонарівці, писал о тым селі – бесідує Анна Кырпан, єдна з орґанізаторок стрічы. Того рода стрічы в реченій бібліотеці являют ся уж традицийныма і проходят в рамках «Лемкоклюбу».
Бонарівка сусідує з такыма селами як Чорнорікы, Красна, Ванівка ци Ріпник. Ярю 1945 р. бл. 220 родин з Бонарівкы переселеных было на Украіну. Трафили головно до східніх районів днешньой івано-франківской области (городенківскій, снятинскій, коломыйскій, тисменицкій районы).
Про Бонарівку мож было чути в єдным з циклів проґраму 70 %. Найдолший доднес цикль інтервю в 70% то як раз розповід о тым же селі Адама Голодиньского (1923 – 2016). Про Бонарівку оповідали в тым проґрамі заєдно Іван Кушнір (долголітній кєрівник і дириґент хору «Лемковина» в Рудным коло Львова), Ольга Качмарска, Орест Шуплат, Наталія Асатурян.
Іван Русенко
Боднаровяне
Писал в книжках пан Зілиньскій
(давно звали го Кобаса)
Же люд з села Боднарівка
Інча раса, ліпша раса.
Боднарівка, Опарівка,
То потомкы «запоржців»,
Гварил доцент пан Зілиньскій,
Твердили і єґомості.
Говорили такы чуда
Євин, Клюфас, Цолта, Узкій
І твердили, же то люде
Украіньскы, а не рускы.
Дуже з нашых повірило
Тит і правда быти може;
Хыбаль то уж так далеко
З Боднарівкы в Запороже?
(…)
*І. Русенко писал Боднарівка