Ден Русинів в Республиці Сербіі. Інтервю з Оленом Папуґом – посланкыньом до парляменту і членкыньом Нацийонального Совіту Русинів

Богдан Ґамбаль: Одколи святкує ся Ден Русина в Сербскій Республиці і чом тота дата єст назначена до торжествуваня?

Олена Папуґа: Дата – 17 січня/януара – выбрана є з той причыны, же товды, в 1751 р., тепер уж перед 268 роками, Мария Тереза дала декрет, же переселят Руснаків з Гір до полудньовых земель товдышньой Австриі.

Мы того свята не прославляли донедавна. Але од 2006 р. Автономічна Республика Войводина выголосила тот ден як нацийональне свято Руснаків, значыт од того 2006 р. Руснакы каждого 17. січня/януара зазначают свій Нацийональный Ден.

БҐ: Того рока тоты торжества проходили в Рускым Керестурі, але знам, же по інчы рокы свято орґанізуване было в інчых місцях…

ОП: Гей. Нацийональный Совіт Русинів в Сербіі рішыл так, же каждого рока того 17. січня/януара нацийональне свято, центральны святкуваня проходят в дакым інчым валалі (селі), або більшым городі (місті), де жыют Руснакы. Того рока ся трафило, што то Рускій Керестур, влони тото было в Суботици, на другій рік не знам, де буде, так што кажда локальна спільнота, і там, де жыют довєдна і Руснакы, і Сербы, можут ся взаімно познавати. Товды, на тот ден, Руснакы представляют Сербам, своім сусідам свій Нацийональный Ден і свою нацийональну ідентифікацию, свою достоменніст.

БҐ: Окрем того, же были акциі, якы проходили в Рускым Керестурі, то проходили тіж в інчых селах святкуваня того дня, Дня Русина. В інчых селах тіж были дакы акциі, імпрезы, концерты. Што было ішы?

ОП: Того 17. січня/януара кажда наша русиньска, руска місцевіст має даякє своє означаня нацийонального свята, по культурно-етнічных дружствах, школах, передшколях, де малы діти, всяди ся одзначат тот нацийональный ден. В тым дни не берут участи лем Руснакы. Они презентуют себе, презентуют нас спільноті і людям, з котрыма жыют. Тіж і в сербскых школах, в мадярскых школах, в словацкых школах на тот ден, 17. січня/януара, даде з прирыхтуваным проґрамом, а быти може деінде, лем на годинах істориі, ся спомяне, же днес Нацийональный Ден Русинів. Виджу, што медиі, сербскы медиі, на тот ден, 17. січня/януара, быти може несподівано для вельох, але ся дост часто в сербскых донесінях находит вістка, што Руснакы в Сербскій Республиці мают днеска нацийональный ден. Істинно, тот ден і друкуваны ґазеты, і радийо, і телевізия присвячуют Руснакам, што досправды є позитивне.

БҐ: Найшумнійшы торжествуваня Дня Русина были того рока в Рускым Керестурі. Што там было прирыхтуване на тот ден? Як бы сме могли лем коротко про тото повісти.

ОП: Кажды центральны святкуваня, в кажым місци, шторока зачынат ся од Архієрейской Службы Божой, зато же Руснакы сут свідомы, што на тій обшыри утримал ся іх язык і віра… Дале в тым місті, в тым селі орґанізує ся даяку выставу або даяку моноґрафію о тых Руснаках, котры жытют в тым валалі. Робит ся іщы «етностіл», жебы вказати, якє ідло єст характерне для русиньской кухні. Потім єст головный концерт, з артистичным проґрамом, святочна академія. Там представлят ся і тото село, вказує ся люди з того села, котры сут вызначны. В проґрамі єст і співаня, і рецитуваня ітд. Особливо то добрі, што Русины при тых торжествах нацийонального свята основали і свою нацийональну оркєстру. Нацийональна оркєстра того рока святкує ювілей, десят років од основаня. І з тым розвитком, з тым славліньом нацийонального свята, тота оркєста істинно оставлят добре вражыня, зато што в ней грают вшыткы нашы Русины, котры мают академічны студиі, котры скінчыли музичну академію, котры днеска грают і в репрезентацийній оркєстрі сербской арміі і операх.

БҐ: Як бы сме так на конец повіли… До Культурного Дому в Рускым Керестурі, котрый не єст містом, але великым і вызначным селом, то кілько люди пришло на тоту академію? Як бы сме так спрібували іх зрахувати, то кілько іх там было?

ОП: Думам, же было так 650-700 люди. То не лем были Руснакы з Руского Керестура, але по нашых селах ся орґанізує автобусы, котры приходят до того місця, де ся орґанізує торжество. Так же того рока до Керестура пришли Руснакы зо вшыткых русиньскых сел, і пришли тоты, котры сут нашыма приятелями, а не сут Русинами.

Бесідувала Олена Папуґа, од 2008 р. посланкыня в Народній Скупштині Республикы Сербіі, сербскым парляменті, членкыня Нацийонального Совіту Русинів. В листопаді/новембрі 2018 р. по выборах до совіту основала выборчу листу, котра ся зове «Быти і остати Руснаком».