Ден Материньского Языка

З нагоды приближаючого ся Медженародового Дня Материньского Языка, котрий проходит 21. лютого/фебруара, серед Русинів в Хорвациі та Сербіі будут орґанізуваны ріжны подіі.

Днес, в Старых Янковцях в Хорвациі одбыл ся Четвертий Шкільний Вечер Русиньской Позеиі, а 16. Шкільний Вечер Русиньской Поезиі буде проходил в Петровцях (Хорвация) в найблизший понедільок – 22. лютого/фебруара. Дальшом подійом буде перша того рода вечерня стріча, котра одбуде ся 26. лютого/фебруара в Вуковарі (Хорвация).

В основній і середній школі Петро Кузмяк в Рускым Керестурі (Сербія) празднуваня одбуде ся в понедільок 22. лютого/фебруара – проведена буде прелекция, найперше для молодшых школярів, пак для старшых про русиньскій язык. В коцурскій основній школі «Братство єдинство» будут святкувати 20. лютого/фебруара. Ученикы той школы рыхтуют специяльны пляншы, вказуючы языкы, котрых вчыт ся в Коцурі як материньскых. Посеред них находит ся і русиньскій язык.

Ден Материньского Языка то свято проклямуване в 1999 році Ґенеральном Конференцийом ЮНЕСКО для підкрисліня богатства ріжнорідности языків світа та промоциі вельоязычности, а тіж жебы звернути увагу на чысло загороженых і загыбаючых языків во світі.

Днес на світі істнує ок. 6-7 тис. языків. То лем естимация, з огляду на тото, же серед языкознавців неє згоды, што до клясифікациі некотрых діалектів як окремых языків. Приміром може быти русиньскій язык, котрий в цілым світі, выключаючы Украіну, вызнаваний єст як окремий. Але само вызнаня русиньского як языка, то за мало. ЮНЕСКО опрацувало специляьну мапу загороженых языків. В Польщы вычыслило іх 8 і, на жаль, серед них находит ся тіж і русиньскій язык. Другы то: кашебскій, білорускій, йідіш, ромскій, поліскій, віламовицкій (якій выводит ся од східньонімецкого, бесідує ним такой лем коло 70 осіб), словіньскій (клясифікуваний як загыбший од 60. років XX ст.) языкы. Русиньскій язык мат статус загороженого не лем в Польщы, бо тіж в Словациі, Сербіі, Хорвациі, Румуніі та Мадярах.

Языкы вмерают, бо хоснувателі меншыновых языків зачынают бесідувати лем домінуючыма языками. На близкым нам, як русиньскій меншыні, подвірци, на жаль, тіж тото видиме (як выглядат тото оком представника молодой ґенерациі можете почытати за тым мотузком). Ден Материньского Яызка схвалено прото, жебы усвідамляти людям, яку важну ролю выполнят материнській язык – вчений і досвідчаний як перший, дома. Язык, при помочы котрого зачынаме комунікувати ся з найблизшыма, зо світом і зато маме з ним емоцийний звязок. Материньскій язык могучо помагат понзавати світ і формовати особовіст. Язык то не лем нарядя до комунікациі, але і спосіб захороніня свого дідицтва, свойой спадковины – материяльной і нематерияльной. Язык то тіж можніст вчыня ся і розвиваня. Русины можут робити тото тіж в іх материньскым языку, не лем языку державы, в якій жыют.

Веденых єст вельо діянь, протидіючых процесови загыбаня русиньского языка і популяризуючых го в ріжных обшырях жытя так, жебы хоснуваня материньского русинького языка не ограничало ся лем до штоденньой бесіды дома. Приміром з Польщы сут діяня некотрых лемківскых орґанізаций, якы ведут усвідомлюючы кампаніі, котрых цілю єст вказаня, же з материньского языка можеме быти горды і в тым языку можеме выражати вшытко. В рамках той стратеґіі м.ін. выдає ся русиньскоязычны часописы і ґазеты (напр. «Бесіда», «Річник Руской Бурсы»), книжкы (серия книжок «Бібліотека Лемківской Клясыкы», сучасны тлумачыня), орґанізує ся стрічы з творцями літерацкых текстів, ведене єст русиньскоязычне радийо і інформацийний порталь та вельо поменьшых соспільных акций, тіж в забавовій формі, але все цілю підкрисялти вагу хоснуваня свого языка. Окрем того, ведены сут філолоґічны студиі на Педаґоґічным Університеті в Кракові, на котрых мож вчыти ся русиньского як материньского языка. Лемківскій язык нашол ся тіж в обшыри діянь двох дослідничых проєктів. Перший з них то Загыбаючы языкы, ведений др Юстином Олько з Варшавского Університету. Лемківскій язык досліджаний єст разом з вілямовицкым і натуаль (інакше званым як азтецкым языком). Більше про тот проєкт найдете гев. Другій проєкт, Захороніня і ревіталізация языкового дідицтва і лемківской культруы: реконструкция словництва і корінной музыкы, реалізуваний єст на Педаґоґічным Університеті в Кракові під ведіньом др габ. Олены Дуць-Файфер. В рамках того проєкту буде выданий перший єдноязычний словник лемківского языка.

Науковы осередкы, занимаючы ся русиньскым языком, находят ся в Кракові, але тіж в інчых державах, де жыют Русины – в Пряшові і Новым Саді. Окрем того в Словациі, Сербіі та інчых державах веденых єст вельо інчых діянь, подібні як тоты вымінены для Польщы, маючых як ціль вышмарити русиньскій язык з загороженой листы.

А ци не найлегшым способом на захороніня материньского языка буде, просто, бесідуваня ним од найменьшых років і наштоден…?