Демон і тоты другы

Є інтересным, же сто років по тім, што дефінітівно розпало ся Угорьско, державам, котры выникли на розвалинах імперії, або собі з ньой пак фалаток торгли, іщі все наганять страх мадярьскый демон. Кебы ся щіро помсотрили до властной історії за тых остатніх сто років, мали бы мати страх зо себе.

В остатніх днях в україньскых медіах проходить канонада статей, котры дотуляють ся того, же по децентралізачній реформі, на котрій ся робить, бы мало выникнути в Закарпатьскій области Україны пять районів. Проблема в тім, же єден з тых пятьох, причім ся скоріше бісідовало лем о штирьох, бы мав быти Берегівскый район.

Єден із далшых закарпатьскых любителів свободы, Андрій Любка, то вже стигнув розобрати на сайті Радія Свобода, причім не пише о Берегівскім, але о мадярьскім районі і коментує, же україньскы власти уступили Орбанови. Признавать, же Мадярі не суть жадны сепаратісты, але тот крок не оцінює позітівно, Київ бы на таке мав мерьковати. Навеце ся звідать, чом они бы мали мати район, што кедь ся озвуть од Булгарів?

Не будеме коментовати, ці хтось дакому уступив, но радше ся концентруйме на факты. Берегівскый район існує і теперь. Нове буде то, же буде векшый, бо ку ньому приєднать ся і Виноградівскый район. Значіть, кедь дотеперь не перешкаджав Берегівскый район, чого має перешкаджати теперь?

Так само треба спомянути, же звекшіньом теріторії Берегівского району проценто Мадярів в нім знижыть ся. В теперішнім районі там мають Мадярі 75 процент, його звекшіньом там буде лем 43 процент Мадярів. Як ся реформа дотулить мадярьской меншыны в далшых новосотвореных районах, шумні описало Общество мадярьской културы Закарпатя. У вшыткых новых районах, котры будуть векшы і буде їх лем пять, піде чісло Мадярів драматічно долов. І зато є тото общество проти реформы.

І так зіставать вопрос, в чім бы мав быти тот район мадярьскый? Єдиным фактом, котрый бы то потверджовав, є то, же в Берегівскім районі буде компактне населіня Мадярів, но то є так вшытко. Не досягнуть в нім ани половину з цілкового чісла населіня.

Но, треба повісти, же страх з мадярьского демона не мають лем на Україні. Кедь ся робила теріторіална реформа на Словакії, так само ся не зробили історічны жупы, што бы было найприродніше, а вытворили ся неприродны краї, лем зато, жебы десь мадярьска меншына не мала векшыну.

Припустьме, же новый, векшый Берегівскый район, бы мав быти мадярьскый і мав бы то быти якыйсь компроміс, жебы собі удобрити Орбана і вымінов за то дістати одблокованя їднань з Европсков унійов і НАТО.

І ту є великый розділ меджі Словакійов і Українов. Хоць на Словакії демон не дозволив, жебы в даякій высшій теріторіалній єдиніці мали Мадярі векшыну, нич то не мінить на тім, же самосправы, де має тота меншына над 20 процент, і тото проценто буде знижовати ся на 15, можуть в уряднім контакті хосновати мадярьскый язык, Мадярі мають свої школы, свої културны інштітуції, універзіту ітд. Так є то і з далшыма меншынами на Словакії.

На другім боці, кедь буде в Закрпатьскій области район, котрый є за думками дакотрых коментаторів мадярьскым, нич то не мінить на тім, же ці є то закон о освіті або закон о державнім языку, тоты законы суть іщі все платны, і они не ґарантують розвиток меншын і їх языків, а скоріше наопак. Покля зістануть платныма в такій подобі, в якій днесь суть, пак чекать і Мадярів на Україні барз скора асімілація. А не поможе їм ани то, же будуть мати район, в котрім будуть компактно населены.

І так ся вернийме на зачаток. В державах, котры выникли вдяка розпаду Угорьска, або днесь мають фалаток той землі (што є припад Україны), доднесь страшыть якыйсь мадярьскый демон, воплоченый в мадярьскім населіню, котре на тій теріторії по Тріаноні зістало. І так є найвеце потребным рішыти вшытко так, жебы не мали даяку векшыну, дашто наверьх. Но кебы ся тоты державы посмотрили до властной історії, і были щіры самы ку собі, мусили бы заплакати.

Бо тісячрічный звязок із корунов св. Штефана не быв о тісяч роках утискованя іншых народів. Тот тиск є вопросом другой половины 19-го столітя і зачатку 20-го столітя, є то період дуалізму в монархії. Тадь ся посмотьме на то, же і по тісяч роках з Угорьском існовали Словаци з їх языком, Русины, Хорваты і могли бы сьме продовжовати. Але што наприклад зробили чехословацькы комуністічны власти з Русинами за дашто веце як 40 років? Што зробили совітьскы власти з Русинами і продовжує в тім Україна? Де суть румуньскы Русины днесь? І як днесь люди русиньского походжіня знають свій язык? По нецілых сто роках…

В нашім просторі існує якыйсь мадярьскый демон, з котрого маєме страх, і пак тоты другы. Я ся веце бою тых другых.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА