О такым селі як Білянка чул каждый Лемко. То за справом діяльности єдных з найздібнійшых лемківскых діячів повоєнной добы – Павла Стефановского, якій ся в тым селі народил, і Ярослава Трохановского, якій вернул з выгнаня ту жыти і якій ту вюл Репрезентацийный Ансамбль Лемків в Польщы «Лемковина».
Білянка од штонайменьше половины 50. років ХХ ст. стала ся центром лемківской культуры, політикы, наукы.
Стіны пахнячы історийом
Кєд днес посмотриме на село, вельо з його місц уж на все буде асоциювало ся з лемківском діяльністю. Так є і в примірі старой біляньской школы, яка уж неодолга перейде модернізацию. То місце, якє в своіх порогах долгы рокы гостило «Лемковину», а тіж Музей Лемківского Ремесла ім. Штефана Чергоняка.
Роботы повязаны з цілым процесом уж ся зачали. Покля што урядникы рыхтуют адміністрацийну страну – отримуют позволіня, операты і кошты. Біляньска школа рахує більше як сто років, а з ріжных джерел выникат, што могла быти побудувана іщы в ХІХ ст. (дакотры джерела подают, што рахує більше як 150 років).
Давна біляньска школа до 1947 р. была місцьом, де вчыли ся лемківскы діти. Пак полнила свою функцию до початку 60. років ХХ ст., в тым часі зас вчыли ся в ній лемківскы діти, якым повело ся вернути з родинами з выгнаня, або тоты, што народили ся зас Дома.
По тым як будинок перестал полнити фунцию школы, свою сідибу зачал гын мати основаный в 1969 р. Ярославом Трохановскым Репрезентацийный Ансамбль Лемків в Польщы «Лемковина». Проходили гын не лем репетициі колективу, але самособом чысленны выступліня.
В 2001 р. Павел Стефановскій покликал до жытя Музей Лемківского Ремесла ім. Штефана Чергоняка, котрый о рік (2002) мал свою постійну експозицию в давній біляньскій школі. Стефановскій в тамтым часі основны ремонты будівлі орґанізувал на власну руку і фінансувал іх, так жебы сідиба могла принимати гости.
Під конец жытя Павла Стефановского (1932-2022) будинок не был хоснуваный. На залученым відео мож видіти музейну експозицию в 2007 р.
Тепер ґміна Ґорлиці з огляду на історичны цінности будівлі хоче провести головну модернізацию, так жебы школа служыла дальшым ґенерациям. Внесок зложеный в рамках Урядового Проґраму Одбудовы Памятників отримал акцептацию. Перша транша фінансового спертя вынесла 100 тис. зл, дальша 150 тис. зл. При школі стоіт памятковый сыпанец.
На тот момент проєктант кінчыт опрацуваня будівляного проєкту і коштів. Подля ґмінных власти дальшым кроком буде поданя внеску до ґорлицкого Староства о выданя позволіня на ремонт. Рішыня в тій справі повинно прити на зламі жолтня і листопада. Товды ґміна Ґорлиці оголосит конкурс, котрый выбере выконавцю робіт. Через наступный рік школа мала бы быти модернізувана.
Білянка
Білянка (ґорлицкій повіт) то символичне село, кєд іде о одроджыня Лемковины. То як раз ту найскорше зачала ся «одбудова» знищеной культуровой лемківской достоменности.
В Білянці вродил ся, по повороті з выгнаня (в черцвю/юнію 1959 р.) жыл і творил Павел Стефановскій, соспільно-політичный діяч, етноґраф, поета, музейник. Злам 50. і 60. років ХХ ст. то час інтенсивной працы веденой Стефановскым – в тым часі м.ін. в Білянці і недалекым Лоси вюл лемківскы народны хоры.
На основі богатой колекциі лемківского ремесла, кроів, фотоґрафій і документів, уж в 1962 р. одкрыл в своій хыжы в Білянці приватный Лемківскій Музей, якій в 1970 р. нашол місце в новій побудуваный хыжы. Окрем музею вюл приватну бібліотеку і архів. Як раз в 2002 р., коли перенюс до біляньской школы Музей ім. Чергоняка, в будівли тій вказувал тіж колекцию зо свого приватного музею основаного перед парома декадами.
В 1968 р. до Білянкы на запрошыня товдышіх лемківскых діячів при Украіньскым Соспільно-Культурым Товаристві (тзв. Лемівской Секциі) вернул з выгнаня молодый Ярослав Трохановскій, якій як інстуктор УСКТ зачал роботу з лемківском молодежом. В 1969 р. основал в селі славный ансамбль «Лемковина», пізнійшый центр лемківскости, реально неформальну соспільно-політичну орґанізацию. Павел Стефановскій через рокы был постійным конферансиєром ансамблю.
Білянка значыт вельо і за справом двоязычных (польско-лемківскых) таблиц з назвом місцевости, то перше село на Лемковині, де така таблиця была поставлена в 2008 р.
Влони Стоваришыню «Руска Бурса» в Ґорлицях повело ся одкрыти при хыжы родины Трохановскых таблицю інформуючу о вызначных особах і інституциях, што діяли через рокы в Білянці. Таблиця не постояла за долго, бо правдоподібно завдякы «жычливости» даякых осіб, мусіла быти знята, подля офіцияльной причыны стояла в тзв. дорожным пасі. Вернула до Ґорлиц, але неодолга быти може зас буде інформувала о значыню села Білянка.