5-го юлія 2017-го року, на свято Кіріла і Мефодія, у селі Кружльов в окресі Бардейов, увели до жывота нову публікацію, котра вышла під назвов Кружльов і його переміны (оріґ. Kružlov a jeho premeny).
Про село і його жытелів то было велике свято, на котрім окрем автора книжкы о. Франтішка Данцака, представителів Сельского уряду, быв участный і Петро Крайняк, штатный тайомник Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы, котрый на своїм файсбуковім профілі написав: „Дякую за позваня авторови публікації, ґрекокатолицькому священикови о. Франтішкови Данцакови, і старостови села Йозефови Кмецови за миле увітаня. Тото село з 1.041 жытелями собі заслужыло мати книжкове спрацованя історії свого села. До 1950-го року ту быв душпастырьом як ґрекокатолицькый священик o. Войтєх Молчан, котрого жена Ґабрієла была сестров мойой бабкы.“
При тій нагоді село Кружльов уділило авторови книжкы Франтішкови Данцакови честне жытельство за вклад в области духовного і културного розвитку села, шыріня і пропаґацію доброго мена, як і за історічне обогачіня села писаньом кронікы і многых фаховых статей о селі Кружльов.
Кружльов і його переміны
Публікація Кружльов і його переміны понукать чітательови коротку історію централного села Кружльов і його містной части Кружльовска Гута в окресі Бардейов. Село лежыть на граніці Ондавской верховины і Черґовскых гор, в долині потока Солотвинець, котрый вливать ся до рікы Топля.
Дотеперь найстаршый знамый писемный документ о селі є із 1460-го року. У 18-ім столітю ту фунґовав высокый пец. Желізарня знама як Маріантал фунґовала до року 1878. В році 1903 в містній части Кружльовска Гута збудовали модерну склaрню, котра діяла до 1950-го року. Вырабляла ужыткове скло, технічне і брушене скло. В 1950-ім році намісто склaрьской выробы завели металовыробу. В році 1926 ту збудовали фабрику на дерево, на вырабляня дітячіх грачок, паркет і домашнього серсану.
В році 2015 кітайскый інвестор одкрыв нову фабрику на выробу плажового о оддыхового обутя. Іде о першу выробну інвестіцію Кітая на Словакії. В 2013-ім році ту выникнув модерный центер про сеніорів Липовый дім, котрый їм окрім штандартной старостливости давать пріватный характер бываня і сельске оточіня родинной комуніты. Село має вызначне положіня, лежыть в беспосередній близкости головной драгы в напрямі Бардейов – Попрад.
Франтішек Данцак
ПаедДр. Франтішек Данцак (нар. 9-го фебруара 1939-го року у Варганівцях в окресі Пряшів), ставрофорный протєрей, почас свого авторьскы вынятково творчого жывота од молодости аж дотеперь цілково коло 90 публікацій, 9 высокошкольскых учебників, коло 60 фаховых статей, десятйы вступных слов і дав дві десяткы розговорів. Далше написав коло 450 популарізачных статей в часописах, десяткы статей о історії і юбілеях, писав проповіді, думкы на слова зо Святого Писма. Є автором дакілько перекладів із російского і україньского языків, має статі на інтернетовых стрінках а приготовльовав і фаховы лекції. Єднако є і едітором фаховых публікацій і цензором.
В рр. 1984 – 1991 быв шефредактором ґрекокатолицькых часописів Slovo і Благовѣстникъ і членом редакчной рады новинок Katolícke noviny. В рр. 1996 – 2007 быв членом выбору общества Spolok svätého Vojtecha в Тырнаві, де заступав Ґрекокатолицьку церьков. В рр. 1997 – 2007 быв членом редакчной рады часопису Prešovská univerzita, в роках 1999 – 2005 членом редакчной рады часопису Theologos, і в роках 2004 – 2006 быв цензором часопису Cesta. Так само быв педаґоґоґ на Ґрекокатолицькой богословскій факулті Пряшіской універзіты в Пряшові. Моментално є председом Редакчной рады часопису Slovo, председом Комісії про путницькы місця коло Пряшівской ґрекокатолицькой архієпархії і председом комісії Архієпархіялного згромаджіня про шпеціалне душпастырьство молодежі, Ромів і родин.
Франтішек Данцак є довгорічным членом Реґіоналного клубу Русиньской оброды в Бардейові і членом Сполку русиньскых пистелів Словеньска. Написав вже дакілько публікацій о русиньскых селах або русиньскых путницькых місцях. В Кружльові, о котрім теперь презентовав свою нову книжку, быв о. Франтішек Данцак в роках 1977 – 2003 адміністратором парохії.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА