Были сме в Ясюнці – поклoнити ся предкам

Члены Стоваришыня Лемків – Кружок в Любіні, зас одвиділи рідну Лемковину. Тым разом дорога завела іх до Ясюнкы, де в неділю, 9. червця/юнія 2024 р. взяли участ в подіі посвячыня памятного креста, котрого фондатором є Михал Гайтко – член любіньского Кружка.

Пан Михал 28 років старал ся одзыскати рідну землю і ся му повело. Крест станул на земли предків.

В суботу, 8. червця/юнія 2024 р. положыли квітя і запалили свічкы під памятником в Устю Рускым. Товаришыли ім в тій подіі приятелі і Михалова родина, з котрыма іхали на рідну землю.

О ден, в неділю взяли участ в Божескій Літургіі в церкви в Ждыни, котру очелил владыка Паісий, а потім были присутны на посвячыню креста в Ясюнці. Крест є памятком о жытелях трьох сел: Ясюнкы, Кривой і Баниці. По Боґушы, Фльоринці, Білцаревій і Ізбах є то дальшый свідок, же Лемкы ту были і жыли, і што были одтале незаконно выгнаны. За крестом є іщы єден свідок – стара грушка, котра тримат ся гын 77 років, а може і більше.

Два дни на Лемковині. Лем два. А тильо ся діяло. Тильо споминів, тильо слез. І як в своій доподіви повіл Михал: «Вшыткы плакали, і мама, і діти, і баба, і… няньо, котры ниґда не плакали». Неєдному присутному при ясюнчаньскым кресті слеза ся в оку закрутила. На жаль, одходят до вічности «наочны» свідкы тамтых часів. А кресты і выписаны на них вшыткы роды сут свідоцтвом нашой там бытности.

Авторка: Аліна Гнатишак

фот. Януш Квока