Богослужыня з нагоды 90. річниці повороту Лемків до православя

В суботу, 17. вересня/септембра т.р., од 10.00 год. в селі Тылява на східній Лемковині будут проходити богослужыня з нагоды 90. річниці повороту Лемків до православя. Святу Літургію очелят владыкы ПАПЦ – архієпископ люблиньско-хольмскій Авель та єпископ перемышльско-ґорлицкій Паісий. Богослужыня пройдут в муруваній каплици, посвячнеий 25. липця/юлия 2009 рока на місци неістнуючой православной церкви Рождества Пресвятой Богородиці, розобраной по 1947 році. В торжестві возмут участ краяне з Лемковины, як тіж поломникы з чужыны. Суботнє богослужыня то припомніня подій з 1926 рока, якы мали місце в Тыляві і сут шырше знаны як тзв. тылявска схізма. Окрисліня тото то поточна назва двох подій в грекокатолицкій Церкви на териториі ІІ Польской Республикы в 20. роках ХХ ст.

16. листопада/новембра 1926 рока в Тыляві скликано віче, на котрым місцевы парохіяне та сусідні з Терстяны заповіли одхід з грекокатолицкой Церкви і прилучыня до православной. На подіі присутний подібно мал быти православний владыка Адам (Филипівскій) з ЗША. По тій деклярациі вірны просили ся товдышнього варшавского православного митрополиту Діонісия обняти іх свойом юрисдикцийом. Польскы власти згодили ся на ериґуваня православной парохіі в Тыляві, аж 26. квітня/апріля 1928 рока. Другє значыня тзв. тылявской схізмы, то загальне понятя масовых конверсий Русинів на православя. За Тылявом подібны подіі проходили предовшыткым в західніх та середніх селах Лемковины. Мало то місце протягом 1926-34 років, а в вельох селах побудувано товды православны часовні, рідше типовы святыні.

Хоц православны Лемкы в тым році припоминают собі 90. річницю повороту до православя, то такой фактичні першы конверсиі мали місце уж перед І Світовом Войном. Влияня на тот процес мала мученича смерт лемківского священника о. Максима Сандовича, котрий был розстріляний австрийскыма жандармами за своі погляды. Дальшым імпульсом было забераня русиньской інтеліґениці до лаґру в Талергофі, котра симпатизувала штораз сильнійше з православьом, постеріганым за штоси істо наше та великом Русю, котра на тяжкій час гнобліня Лемків австрийском властю, мала гейбы вызволити утиснений лемківскій нарід.

Причын переходжыня Лемків на православя было вельо, але найважнійшы мож поділити на конфесийно-соспільны та політичны. Тоты першы повязаны были з латинізацийом обряду, намітуваном духовеньством грекокатолицкой Церкви. Сильну неохоту серед русиньскых вірных выкликували поступуваня перемышльского владыкы Йосафата Коциловского, котрий м.ін. заказувал хоснувати на обшыри завідуючой собом єпархіі вчас богослужынь традицийного споминаня всіх вас православных. До конфесийных причын насиліня руху конверсий зачыслити треба насильне вводжыня культу святых (прим. Йосафата Кунцевича), котры были чyжы лемківскій, рускій традициі. Соспільны причыны были выкликуваны штораз частійшыма сварами селян з грекокатолицкыма духовныма, котры трактували вірных з погордом і жадали платити высокы нагороджыня за несену нима послугу.

Політичны обставины переходжыня Лемків на православя были повазаны з проукраіньском політиком спомненого єпископа Коциловского. Священників з Лемковины высылал служыти на краі єпархіі, даючы заміст них на лемківскы парохіі украіньскых священнослужытелів. Єдном з одповіди со стороны лемківскых грекокатолицкых духовных та діячів русиньской та староруской орієнтаций была ідея покликати незалежну од власти Перемышля єпархію для Русинів Лемковины. В 1934 році поклинако Апостольску Адміністрацию Лемковины, котра мала за задачу утримати Лемків при грекокатолицкій Церкви і лемківскій традициі.

фот. православна церков Рождества Пресвятой Богороциі з Тылявы, розобрана по 1947 р.