Бібліотека Руской Бурсы за остатній місяц збогатила ся о неповторны выдавництва з простору русиністикы. Буде мож іх чытати од серпня/авґуста т.р., коли вшыткы будут доручены до Ґорлиц. І так, як першу цінніст хочу спомянути на фотоґрафічний альбум Тібора Борского пн. «Карпатія» тридцетьох семох деревяных церков і костелів од століть вроснутых в пейзаж і жытя населіня Пряшівщыны і Кошыцкого краю. В роках 1965-1967 автор як студент Фільмовой Академіі в Празі ходил головно по русиньскых селах і фотоґрафувал не лем памяткы архітектуры, але частійше ролю придаючу драматурґіі і неповторной сценоґрафіі вчас реліґійных ци родинных торжеств, штоденной мозольной працы на селах і зобразуваня зміняючых ся пір рока. Книгу напечатало в 2016 р. выдавництво Petrus з Братиславы.
Дальша публикация то додрук книжкы з ностальґічныма фотоґрафіями, зробленыма за час автономічной Підкарпатской Руси. Автор Рудольф Гулька на шкляных неґативах записал нацийональну мозаіку і соспільне жытя населіня під Карпатами. Чешско-анґлицка публикация єст лем невеликым выбором з рахуюой веце як 4.400 фотоґрафій, яку за двадцет років зробил Рудольф Гулька – міністерияльний урядник, тлумач русиньской і украіньской літературы. Його фотоґрафічны заінтересуваня затримали ся не лем на Підкарпатю, найдеме в книзі дакус знимок зробленых в інчых частях Европы, а і в пілнічній Африці. Його творы сут унікальным етноґрафічным материялом, дозволюючым студиювати активности, традициі, ремесло і облечыня Русинів. Невелику, лем ориґінальну част збіркы, творят фотоґрафіі жыдівского і циґаньского етнікуму, якій был нероздільном частю Підкарпатской Руси. Страчений світ Підкарпатской Руси в фотоґрафіях Рудольфа Гулькы (ZMIZELÝ SVĚT PODKARPATSKÉ RUSI VE FOTOGRAFIÍCH RUDOLFA HŮLFKY (1887-1961), Hana Opleštilová, Lukáš Babka, Прага 2016, выд. Národní knihovna České republiky — Slovanská knihovna.
Языкознавча розправа Оксаны Тимко Дітко пн. Назвы рослин і звірят в русиньскым языку не лем приводит народны ботанічны і зоолоґічны терміны, але і пояснят етимолоґію, словотворіня, зложыня і лексикально-семантичны дериваты обовязуючы в языкознавчых принципах, дотуляючых ся русиньского світа звірят і рослин. Розправу выдал – Союз Русинох Республикы Хорватской, Вуковар 2016.
Дальшу збірку поезиі Томіслава Мішіра пн. Стара Европа ся похворіла достали сме од самого автора, за што сме барз вдячны. Автор вершів, дохтор-педиятра народил ся в Вуковарі над Дунайом. Од років пише поезию, спілтворил етноґрафічну збірку в музею в Петровцях, єст єдным з лідерів Дружства Руснак.
Інчы з выдань, якы сме придбали, то платня зо співанками ґрупы Скеюшан, котра походит з Хомутова в Чешскій Республиці, пропамятне выдавницво присвячене вбитым і потерпілым вчас войны на Балканах в роках 1991/1992 Русинам з Хорвациі, як тіж історичний атляс Карпатской Руси, даруваний проф. Робертом Маґочійом. Омовліня того выданя буде онедолга окремо публикуване на портали лем.фм.