Бобинець скликав пресконферецню на тему вырішіня русиньской проблемы

Микола Бобинець, котрый є головов Крайового общества підкарпатьскых Русинів і єдночасно членом Світовой рады Русинів за Україну, скликав минувшый тыждень на пятніцю 15-го новембра 2019-го року пресконференцію, котра одбыла ся в пополідняйшых годинах в Ужгородьскім прес-клубі.

Бобинець авізовав свій выступ на тему Ці можливе вырішіня русиньской проблемы на Закарпатю? з тым, же бісіда буде і о културнім а політічнім обґрунтованю русиньского вопросу.

Русинів буде веце

Як зачатком того року інформовала Державна служба штатістікы Україны, найблизшый перепис населіня на Україні бы мав проходити в році 2020. Україна притім дотеперь мала лем єден перепис населіня од свого выникнутя, у 2001-ім році. Перепис в році 2011 перенесли на рік 2012, пак на рік 2013, но наконець не дішло до його реалізації.

Служба оголосила і то, же уж в децембрі 2019-го року бы мала проходити електронічна „проба“ перепису, котра буде реалізована в Оболоньскім районі міста Київ і в Бородяньскім районі Київской области.

Бобинець на тему перепису говорив на своїй пресконференції. Як інформовав портал Голос Карпат, тема є за словами Бобинця „архіважнов“ про Русинів. „Остатній перепис у 2001-ім році вказав, же Русинів є понад 10 тісяч особ. За думками гражданьскых орґанізацій і за моїма думками Русинів омного веце, што і має вказати перепис у 2020-ім році,“ цітовав портал Миколу Бобинця.

Член Світовой рады Русинів звернув увагу на то, же Україна давно задекларовала свій напрям до евроінтеґрації і Русины суть в Европі і в Америці вызнаны як окрема народность. Зато за думками Бобинця вызнаня народности Русин буде єдным із условій вступу Україны до Европской унії.

Микола Бобинець вказовав на Русинів у іншых державах, котры собі можуть записати в переписі окрему русиньску народность, підкреслив головно на роботу русиньскых орґанізацій на Словакії, де дотеперь чісло Русинів у переписах все росло ці на то, же орґанізації Русинів суть в іншых державах фінанцованы з державного розрахунку. Спомянув і факт, же в Мадярьску і Румунії мають Русины представителів у парламенті.

За словами головы Крайового общества підкарпатьскых Русинів, слідуючій перепис має вказати бівшу кількость Русинів на Україны, кедьже вже не є такый тиск на людей. Як інформовав, русиньскы орґанізації будуть пропоновати кабінету міністрів выпрацовати узнесіня, котре бы дало можливость дати русиньску народность до списку народностей, якы жыють на Україні.

Крітіка неґатівных дій

Бобинець на пресконференції окрім іншого повів, же є много факторів, котры роблять перешкоду в справі всокочіня і розвитку русиньской културы. Выразив порозумліня, же з причіны неґатівных дій дакотрых особ, наприклад сотворіня влады, держава буде зо страхом смотрити на проблему вызнаня Русинів на Україні. Микола Бобинець непрямо вказав на дії із 2007-го року,  але крітіковав і Всемірный совіт підкарпатьскых Русинів в повязаню з недавныма стрічами його представителів з презідентом Чеськой републікы Мілошом Земаном.

Стрічі выкликали діпломатічный шкандал, кедь україньскы і російскы медії зачали пошырьовати, же Земан вызнав Крим за теріторію Росії. Медії ся мали одкликовати на інформації од представителів совіту. Заступник председы совіту Михаіл Тяско ся пізніше за неправилны інтерпретації медій оправдав у відеу чеському презідентови.

Лем три орґанізації

Подля Бобинця в Закарпатьскій области Україны суть лем три основны русиньскы орґанізації. Меджі нима є його Крайове общество підкарпатьскых Русинів, далше Закарпатьске областне науково-културолоґічне общество імени Александра Духновіча, котре моментално веде Юрій Продан і Русиньскый културолоґічный клуб з головов Юрійом Шиповічом. Споминаны орґанізації подля Бобинця роблять „в тандемі“.

Общество Духновіча притім довгы рокы вів Михаіл Алмашій і орґанізація під його веджіньом стала членом Народной рады Русинів Закарпатя, котра соєдинять і розвивать співпрацу і з далшыма русиньскыма орґанізаціями реґіону. Русиньскый културолоґічный клуб быв зареґістрованый лем недавно, і в септембрі того року робив першый семінар на тему Евменія Сабова і Александра Павловіча. На тім семінарі подав Шиповіч і інформацію о реґістрації орґанізації. Клуб є за словами Миколы Бобинця орґанізаційов, котра позберала інтелектуалів.

Бобинець повів, же задачами тых орґанізацій є обновліня русиньской културы і традіцій, причім основным прінціпом є неділительность Україны. „Я всядыль бісідую за граніцями: по першы, як граждан Україны, по другы, я Русин,“ цітує Голос Карпат Миколу Бобинця.

Жрідло фотоґрафії: Юрій Шиповіч.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА