Білоруска меншына з проблемом?

Од парох місяців тырват конфлікт про ІІ Ліцей з Додатковом Науком Білоруского Языка в Гайнівці, а тыкат він обовязку вчыня языка нацийональной меншыны. «Хотят знищыти спадковину Білорусинів в Польщы».

ІІ Загальноосвітній Ліцей з Додатковом Науком Білоруского Языка в Гайнівці (єден з двох такых ліцеів з реґіоні) то школа з веце як 70-літньом історийом. Подібні як тота в Бєльску Підляшскым, в заложыню основаня была як пляцівка для представників білоруской нацийональной меншыны. Ведут єй власти гайнівского повіту.

Оба ліцеі становлят важный елемент освітового, але і культурного жытя білоруской меншыны в Польщы. Вшыткы ученикы обох шкіл берут участ в занятях з білоруского языка і культуры, а тіж здают матуру з того языка – як языка нацийональной меншыны.

Кураторка наказує зміны

Од листопада/новембра минулого рока представникы Підляшской Кураториі Освіты і Міністерства Едукациі і Наукы кладут тиск на директорів обох шкіл, жебы ввели зміны в своіх статутах. В консеквенциі тых змін не вшыткы ученикы тых шкіл были бы обняты навчаньом білоруского языка як языка нацийональной меншыны – так як то є тепер. В практиці – наука білоруского языка стала бы ся необовязкова і фактичні зрівнало бы то язык нацийональной меншыны з факультативныма предметами.

В посліднім часі Підляшска Куратория Освіты підняла діяня наказуючы безпосередньо зміну записів, што находят ся в статутах обох шкіл, а што тыкают обниманя вчыньом білоруского языка вшыткых учеників, котры хотят вчыти ся в тых школах. В писмі до директора гайнівского ліцею Ігоря Лукашука (то тіж радный підляшского соймику з клюбу Гражданьской Коаліциі) підляшска куратор Беата Пєтрушка поінформувала, што «было з уряду підняте» поступуваня в справі двох записів єдного з артикулів статуту той школы, гейбы незгідных зо зновелизуваном в 2022 р. партийом Право і Справедливіст уставом о системі освіты з 1991 р. і розпоряджыньом Міністерства Нацийональной Едукациі з серпня/авґуста 2017 р. в справі обставин і способу реализуваня предшколями, школами і публичныма пляцівками задач уможливляючых підтриманя нацийональной, етнічной і языковой достоменности учеників, што належат до нацийональных і етнічных меншын та хоснуючых реґіональный язык.

Іде о записы, што бесідуют: «В школі вшыткы ученикы обняты сут вчыньом білоруского языка як материньского языка білоруской меншыны» та «Науку материньского языка білоруской меншыны причыслят ся до обовязковых едукацийных занять».

Єднака школа для вшыткых

Родиче части учеників, операючы ся о становиско Найвысшой Ізбы Контролі з 2020 рока, рішыли зрезиґнувати з наукы білоруского языка, без конечности зміны школы. Справом заінтересували ся радны гайнівского повіту та дискутували о ній на сесиі Раду Повіту.

Репрезентуючы білоруску меншыну радны ясно бесідували, што є то проба знищыня школы, приводили як арґумент єй парудесятлітню традицию в плеканю осівты і культуры білоруской меншыны. Будучый по другій страні радный ПіС Боґуслав Лабендзкій повіл, што то конечніст достосувати школу до обовязуючого осівтового права, а право тото бесідує, што не мож змусити до вчыня языка меншыны тых, котры не належат до даной ґрупы, а хотят ся вчыти в даній публичній школі, яком є ІІ Ліцей з ДНБЯ в Гайнівці. «Іде о тото, же то має быти польска школа, з додатковым вчыньом білоруского языка для вшыткых діти нашого міста» – пункутвал радный.

«Справа є барз деликатна» – бесідувал на сесиі Рады Повіту староста Анджей Скєпко. «Жыєме гев з згоді і най так остане. Єст выбір, бо сут не дві, а три школы» – додал і припомнул, што в залежности од того, якій уряд выдає постанову, то сут они ріжны.

Охорона языка і культуры білоруской меншыны. Зо шкодом для дальшых меншын?

Своє становиско в справі вчыня білоруского языка высловила не лем Педаґоґічна Рада, але і Рада Родичів. Оба орґаны подают, што ситуация, в котрій не вшыткы ученикы будут обняты навчаньом языка меншыны, буде діяньом на шкоду діти і цілого шкільного середовиска. «Апелюєме до вшыткых орґанів, жебы дотримували окремый характер нашого ліцею реализуючого задачы для підтриманя білоруской достоменности нашых діти» – чытаме в писмі Рады Родичів на сайті ІІ Ліцею з ДНБЯ в Гайнівці.

«На тот момент єст становиско выражене в писмі Підляшской Кураториі Освіты, котре порушат істнуючый порядок річы. Сут правны анализы і опініі, з котрых выникат штоси чысто інче як зо становиска Кураториі» – бесідує Ігор Лукашык, директор гайнівского ліцею. «Выґенеруваный проблем не може быти розвязуваный без шырокой анализы, бо реализация заложынь Кураториі в практиці інґерує во вшыткы школы нацийональных меншын в Польщы» – дополнят.

Обовязок дати можніст підтримати свою достоменніст

Публичны школы мают обовязок зможнити ученикам підтримати нацийональну, етнічну, языкову і реліґійну достоменніст. Згідні з розпоряджыньом Міністра Нацийональной Едукациі може ся тото реализувати через вчыня языка меншыны в формі додаткового языка, через ведіня едукацийных занять в двох языках: польскым та языку меншыны, і через ведіня едукацийных занять в языку меншыны.

Через 70 років функцийонуваня школы нич ся не діляло. Представникы білоруского середовиска подают, што форсуваны підляшском кураторийом розвязаня нарушат фундаменты істнуваня і місиі школы і доведут до ліквідациі ліцею в його дотеперішній формі. «Пробы зміны характеру той вынятковой школы одбераме як діяня девастуючы едукацию білоруской нацийональной меншыны в Польщы» – подают в петициі м.ін. директоры обох білорускых ліцеів та інчы активісты.