Днес, за часописом “ЛЕМКО” ч. 36 за 1913 рік, приносиме коротку кримінальну віст.
Русиньскій pitaval описує справу коня з Поворозника, вартого 300 К, котрого барабы-злодіі одпровадили на Угры.
Як мож ся додумати кін был дост цінний. 300 К. то… піше дорогом не ходит, а до того зграбний возок. Властительом коня был дяк. Адже, кін стоял близко церкви, што лем додавало му вартости. А вкарли го не обычны злодіі, лем барабы-злодіі.
Барабы з коньом пішли на Угры. Лем не знаме ци обрали дорогу на Тылич до Курова, ци през Лелюхів на Чырч? Для нашого русиньского гонору было бы найліпше, жебы пілши през Війкову на Ленартів. Думаме же єднако скоро шандаре коня і зграбний возик найдут і го поведут назад на Лемківску Русь, а барабів запрут до басы.