Баланс в козмосі, історіци і културолоґы

Голова україньского парламентного комітету, котрый має діяти і в области людьскых прав, бісідує о „вываженім“ приступі односно вопросу вызнаня Русинів на Україні. Забывать, же не ділиме ябка меджі дві діти, але бісідуєме о народностных правах.

Комітет з вопросів людьскых прав, деокупації і реінтеґрації натеперь окупованых теріторій, народностных меншын і меджінародностных односин Верьховной рады Україны пришов на кінцю мая до Ужгорода, жебы діскутовати з меншынами. Єднов з причін є і приготовліня новой пропозіції закона о народностных меншынах.

Голові комітету, народному депутатови Дмитрови Любінцьови, быв поставленый і вопрос односно можливости вызнаня Русинів як окремого народа, народностной меншыны, на Україні.

Любінець ся в одповіді не справовав як тот, кому бы мало лежати на сердці добро вшыткых меншын, кедьже є головов парламентного орґану, котрый бы ся тым подля назвы мав інтересовати. Скоріше ся справовав як далшый майстер еквілібрістікы, якых сьме вже чули не раз, ани не двараз.

Депутат хоче ку Русинами приступати „выважено“. За його словами то не значіть, же не мож змінити позіцію Україны што до Русинів. Але на другім боці ся односно того сварять „історіци“ і „културолоґы“, ці сьме окремый народ або ніт, но і він як депутат не може ся поставити на єдну сторону.

Таку еквілібрістіку бы собі міг дозволити даякый далшый „історік“ або „културолоґ“, котрый бы собі не хотів погнівати тых або тамтых колеґів. Но од головы меншынового комітету, комітету, котрый має в назві і людьскы права, бы ся наопак мала очековати ясна одповідь. А кедьже такы орґаны выникають, жебы передовшыткым охранити тых слабшых, котрым споминаны права суть спераны, пак бы ся од Любінця чекало, же наперек „історікам“ і „културолоґам“, в перекладі наперек русинофобам, поставить ся на бік тых слабшых в цілій справі, на бік Русинів.

Іщі давніше в медіях перелетіло, як споминаный депутат грав почас засіданя парламенту онлайн шахы. Видіти, же і теперь пробовав робити стратеґічны шаховы позіції. Тадь до чорта Русинів не послав, на другім боці ани русинофобів. Но така гра в шахы уже  давно пересмотрена тыма, котры о тот вопрос інтересують ся.

Вопросом і так зіставать, што розуміти під „вываженым“ приступом односно Русинів. Што піде на тоту вагу, котра буде важыти з єдного і з другого боку? Можеме то зрекапітуловати холем в основных пунктах.

На україньску миску ваг даме рішіня комінтерны з 1920-ых років, пак насилну українізацію головно од 1944-го року, кедь пришла Червена армія, пак довгы рокы українізації і індоктрінацію наукы – і той історічной а културолоґічной, тезов, же Русины суть Українці і теперь вже 30 років продовжованя той коміністічной фрашкы в рамках незалежной Україны.

Ідеме на миску ваг, де бы мали быти русиньскы „кілоґрамы“. Возродный рух незалежный од україньского возродного руху в половині 19-го столітя вєдно з далшыма днесь неспохыбньованыма народами. Окреме, незалежне на Українцях, котры собі робили властны републікы, рішіня русиньской політічной репрезентації в Споєных штатах і дома о тім, же ся теріторії Русинів приєднають до складу Чехословакії. Приятя того рішіня на меджінародній сцені переможцями в 1-ій світовій войні а записаня до мірного договору, же іде о теріторію Русинів на юг од Карпат. В тім часі о Українцях і їх републіках не могли не знати, лемже в мірнім договорі ся говорить о Русинах, і не мож ся выгваряти на „старый етнонім“ Українців. Право на самовызначіня народів, платне уж понад 100 років, котре є платным про вшыткы народы, і про Русинів. Конштітуція Чехословакії, котра говорить єднако як і мірный договор о русиньскій автономії. Але і много далшых історічных документів, дій, на котры бы треба было омного веце простору. Што найосновніше, же по владі комуністів вшыткы державы, якы набрали демократічный напрям, вызнали назад Русинів, котры в тых державах все жыли, а лем Україна зіставать зо своїма „історіками“ і „културолоґами“ ментално на засіданю комінтерны. А навеце є Україна так само сіґнатарьом меджінародных договорів, котры мають меншыны хоронити, меншыновы права мать і у своїй конштітуції.

Но і як теперь? Коли то буде выважено, але головно, чом бы то мало быти выважено? Вагы суть єднозначно на нашім боці, а і кебы не были, не ділиме ябка меджі дві діти так, жебы мали єднако. Бісідуєме о людьскых і народностных правах. В них все помагать ся слабшому.

Любінець бісідовав, як кебы хотів досягнути баланс в козмосі. Але тото од нього нихто не хоче. Бісідуєме о правах народа, якый баланс? З кым? З чім? Будь права суть, або не суть. А найліпше на тім є, же кебы дав тым своїм „історікам“ і „културолоґам“ задачу зробити баланс в козмосі, нашу планету своїма незгодами выхылять із оси до пятьох минут.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Mona Tootoonchinia / Pixabay.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА