Архієпіскоп митрополіта Йона завітав до родной Ольщавіці

До свого родного села Ольщавіця, Левочского окресу, завітав в неділю 4-го фебруара 2024-го року Высокопреосвященый Йона Максим, архієпіскоп митрополіта пряшівскый, жебы одслужыв в містнім храмі першу свою архієрейску літурґію.

Новый голова Ґрекокатолицькой церькви на Словакії одслужыв торжественну літурґію в Храмі святого чудотворця Николая, котрый є із 1308-го року. Інформацію про Інформачный центер Пряшівской архієпархії подала Марія Дудова-Башістова.

За владыком пришло много народа

На торжественній літурґії в роднім селі владыкы Йоны брали участь передовшыткым священици із Попрадьского протопресвитеріяту, но з митрополітом служыли і священици, котры даколи діяли в тій парохії, або і з іншых областей архієпархії.

Молити ся із своїм новым митрополітом пришло дакілько сто віруючіх, нелем домашніх, але і з далшых русиньскых сел околіці – Нижні Репашы, Торискы, Штельбах а далшых. Капаціта містного храму ани не выстарчіла про вшыткых, котры пришли на богослужіня з новым митрополітом.

Пришов як родак, жебы благословив

В проповіді, котру тримав владыка Йона, участным приговорив ся як тот, котрый є єдным із них. „Пришов єм до вас як ваш родак. Пришов єм, жебы-м благословив,“ повів владыка. Преосвященый Йона акцентовав, жебы ся люди взаємно благословили, значіть, жебы „добро – благо бісідовали, благо желали“.

„Я сам пришов, жебы-м благословив – благе слово говорив. Жебы-м за тото добре, што мі стало ся, із глубины сердця вєдно з вами Бога благословив: Боже, дякую Ті за благословліня, за то, же із Твойой милости єм тым, кым єм.“

Хочу, жебы сьме знова нашли добро

Участным владыка припомянув і зміну людей в Ольшавіці. О ґенераціях, головно з 1920-ых і 1930-ых років, мало ся бісідовати, же много кляли. То ся пак за словами владыкы змінило, головно вдяка отцьови Михалови Машлейови, котрый быв адміністратором парохії Ольшавіця в роках 1930 – 1950 і 1968 – 1985, і мав на людей великый вплив.

Преосвященый Йона так само припомянув часы, коли люди в Ольшавіці зрозуміли, што то значіть видіти Хріста в другых людях, і помагали Жыдам почас переслідованя.

„Знали прияти чуджіх людей, скрыти їх, зробили їх членами своїх родин, перешли на добру сторону,“ повів владыка у проповіді з тым, же може і його священство є тов благодатьов, котру Ольшавчаны выпросили через то, же знали прияти чуджіх людей, одышли од того, жебы мали зло в сердці, мысли, на языку, і перешли на добру сторону.

„Хотів бы єм, жебы сьме знова нашли тото добро і пестили го. Най нам Господь дає силу робити тото, што нашы предкы. Нашов задачов є продовжати в штафеті, жебы веце добра розшырило ся всядыль там, де сьме. До того мы вшыткы сьме покликаны.“

По торжественній літурґії быв приготовленый в културнім домі святочный обід, де быв і простор на розговоры з владыком. Проґрам збогатила і містна Фолклорна ґрупа Ялинка.

Фотоґрафії: Ніколас Фечунда.