Чітаня з Першого письма святого апостола Павла Корінтянам – зачало 131. (глава 4.; 9-16)
(Братя), видить ся мі так, же нас, апостолів, Бог дав на посліднє місце, як одсудженых на смерть. Бо мы ся стали ганьбов світу, ангелам і людьом. Мы ся стали глупы про Хріста, а вы мудры в Хрістови. Мы слабы, а вы силны, вы славны, а мы безчестны. Аж дотеперь мы голодны, затліты, нагы, терпиме мукы і блукаме ся. Своїма руками мусиме тяжко робити; огваряють нас, мы благословиме; пронаслідують нас, мы терпиме. Лають нас, мы ся молиме за них! Аж дотеперь мы як бы смітя того світа, про вшыткых на потоптаня. Не пишу вам зато, жебы єм вас заганьбив, але зато, жебы єм вас як свої дорогы діти напомянув. Бо хоць бы вы мали десять тісяч пестунів в Хрістови, отців многых не мате, бо я вас через Євангеліє зродив, в Ісусови Хрістови. Зато вас прошу: наслідуйте мене, як я Хріста.