Анна Мария Зиґмунт і єй «Лемковина» завоювали світ моды

Вказала допіро першу колекцию, а уж завоювала світ моды. Што більше –очарувала го ляйбиками, чугами, гунями, кривульками… лем же дакус поміняныма. Анна Мария Зиґмунт єст авторком колекциі облечыня Лемковина, котра інспірувана є народным лемківскым способом збераня. Пасиями чытат книжкы, любит волочыти ся по Лемковині, але не любит, кєд звідує ся ю, одкале бере інспірациі. Уж рыхтує нову колекцию.

Сте Лемкыньом? Кєд гей, то одкале Ваша родина, котры села сут Вашы?

Не мам на тото ниякого нотарияльного потверджыня, але певністю мам лемківску душу. Не мам знаня про більшу част моіх предків, не дотерла єм іщы до інформаций про них. Робота над Лемковином то не было лем проєктуваня і вшытя колекциі облечыня, але был то тіж долгій дослідничый процес, вельо было гляданя. То была інтриґуюча вандрівка по своі корені і достоменніст. Моя родина походит з Лемковины. Дідове і родиче выводят ся з Любатовой в Низкым Бескіді.

Де сте ся выховали?

Як раз в Любатовій. Мешкала єм гын праві 20 років. То є зачаруване місце! Довкола сут горы, з маєстатичном Церговом на фоні. Є тіж траґічна істория Ґрабіньского Ліса, де гітлеровці в страшенный спосіб вымордували партизантів. Днес гейбы в тым лісі страшыт… За єдном гором є Івонич, дале пут веде на Приміркы до Балутянкы, де находит ся лемківска церков з XVII ст. По другій страні є Завадка Рыманівска – лишыл ся гын іконостас з початку XVIII ст., Ясюнка і Дукля, де жыла моя баба. Товаришыла-м ій в експедициях до знаємых в Теодорівці, Терстяній, Тыляві, Барвінку, ци дозерати улі в Липовици. Всядиль ходили сме піше! В дітиньстві думала-м, же мешкам на кінци світа, бо на полудне од Любатовой не было уж нич, лем лісы. А пак вказало ся, же дале є Словация.

Ци лемківска культура, язык были пристуны в вашій хыжы?

Ні, не припоминам собі, жебы хтоси при мі бесідувал по лемківскы. Родиче оповідали про старый костел в Любатовій, де каждого тыжня правлено на зміну римокатолицку і грекокатолицку службу. Вшыткы брали в нич участ. Історий про Акцию «Вісла» слухала єм з запертым дыхом. До днес люблю вандрувати лемківскыма шляками, запах ґонту старых церкви, забыты місця, де часто стрітити мож збутвіли кресты, релікты выімаґінуваного минулого. То барз влият на уяву. На жаль, тамты міфічны Лемкы были уж лем в оповіданях. Лемківску культуру так по правді фурт познаю.

Сте абсольвентком польской філолоґіі на Педаґоґічным Університеті в Кракові та Артистичного Проєктуваня Облечыня в Краківскых Артистичных Школах. Што є Вам близше – література ци мода?

То залежыт в котрым моменті. Єдно і друге є мі близкє, а обі обшыри лучат тренды. Одколи навчыла єм ся чытати, маючы 3 ци 4 рокы, не уявлям собі світа без книжок, одтале тіж натуральным был выбір полоністичных студий. Єм щeстлива, же пристраст чытаня може быти професийом, котром днес ся занимам. Жены в моій родині од все шыли, конструували, перерабяли, обшывали, вышывали. Велику вагу привязуют до якости полотен і до стилізаций. Часом сой жартуєме, же в нашых венах плыне синя кров, бо сут гын сині ниткы. Єдна річ є певністю – любов до літературы і до моды мам по Мамі.

Ци мода і проєктуваня означают єдно?

Та де. Ніт. Як мала бы-м пуристичні причыпити ся дефініциі обох слів, то вказало бы ся, што невельо мают спільне. Мода «на штоси» може быти короткотырвалым явиском або реальным предметом, котрый одраз захоплює, жебы його популярніст перешла на штоси інче, нове. Мода може быти як бумеранґ, котрый вертат з докладністю до єдного десятлітя, тыкат окрисленых соспільных ґруп. Примірово – пантерка в некотрых реґіонах Польщы была модна іщы нич вернула во славі на світовы подиі. Мода деяк вяже ся зо стильом, а проєктуваня то процес (добрі, жебы был творчый). Проєктуваня облечыня в каждого є інче. Найлегша стежка веде од інспірациі через выдумуваня, рисуваня, конструкцию, добераня полотен по упинаня іх на манекіні і одшытя. Приятелька з Артистичной Школы іщы протягом студий повіла мі з деякым змішаньом в голосі, же єм немодна. До днес ся задумую, што то могло значыти.

Ци од початку школы (знаючы, же колиси буде диплом) носили сте ся з заміром запроєктувати лемківску колекцию?

Од початку єм хотіла, жебы была кольорова і жебы мала вельо елементів народной штукы. Хотіла єм вказати (тіж собі), што польскій фольклор не мусит быти простый, пересічный і кічуватый, а так часто о ним думаме. Початково острила єм си зубы на облечыня з Підгаля, але по єдній бесіді з выкладовцьом ня освітило і подумала-м, жебы сягнути до своіх коренів. Інспірация лемківском культуром привидні здавала ся менше інтересуючом, але вызов был неоціненый.

Одкале брали сте інспірациі (альбомы, стары знимкы, бесіды зо старшым поколіньом)? Може в домашній ладі нашли ся якісы передвыселенчы лахы? Як глубоко мусіли сте «вгрызти ся» в тему?

Інспірациі брала єм зо вшыткого, што было доступне. Головні была то література, музеі, стары альбомы, соткы дрібницьово пересмотреных знимок та документальны фільмы. Безцінны вказали ся етноґрафічны досліджыня проф. Романа Райнфуса, книжкы та науковы дописи. Знаный є він як автор ориґінальных фотоґрафій, котры выдавництво Бош опубликувало в формі альбому Карпатскій світ Бойків і Лемків пару років тому. Райнфус был выдатным етноґрафом, котрый ходил по горах, мешкал з карпатскыма ґуралями, інтересувало го выключні тото, што автентичне. Велика му подяка за тото, же николи не згодил ся фотоґрафувати Лемків облеченых по містецкы або, што гірше, по американьскы.

Прошу оповісти дакус більше про колекцию – якы полотна сте схоснували, як выглядал процес іх вытваряня, а тіж самого проєктуваня.

В колекциі Лемковинa схоснувала-м авторскы полотна, ручні малюваный лен, баволну, вышыване волняне сукно. Взір, котрый є лейтмотивом для цілой колекциі, взріла-м колиси на старій хыжы в Завадці Рыманівскій. Зреконструувала-м го, нарисувала-м в пару скалях, а пак перенесла-м на полотно. Разом з мойом камаратком провели сме вельо долгых годин на печаткуваню бель полотен, якы, здавало ся, ся не кінчыли. Схоснувала-м тіж орнаменты, котры нашла єм на студни, та формы традицийного лемківского облечыня, такого як чуга, ляйбик ци запаска. Заділа-м на жылку більше як два тисячы пацюрків, жебы вказати мою варияцию на тему кривулькы. Процес вытваряня дальшых полотен і акцесорий был долготырвалый і вымагал вельо роботы. То соткы годин проведены на вышываню, задіваню пацюрків, плісуваню, малюваню, обшываню… Вперла-м ся, што абсолютні каждый елемент мусит быти зробленый ручні.

Продуцентком Вашой колекциі є Дорота Врублевска – знана промоторка моды і продуцентка показів. Ваш проєкт з місця ю очарувал?

Пані Дорота Врублевска є для польского модового сектора кус тым, кым Анна Вінтур для «Vogue». Мам для ней і єй роботы велику пошану. Зараз по премєровым показі підышла до ня камаратка і шепнула – «усміхнула ся», што мі барз припоминат фільмову сцену з Мериль Стріп в роли шефредакторкы модового маґазину. Того самого дня попрошено ня до участи в двох показах, котры орґанізувала – Fashion Square i Warsaw Fashion Street. Вшытко вказує на тото, што доцінила Лемковину од першого зріня.

Єдна з модельок має нашмарене на рамена вкрытя, котре припоминат чугу – ориґінальні є то мужскій елемент облечыня. Ци порушаня принципів припорядкуваня даній плоти елементів народного облечыня є цільове, жебы підкрислити універсальніст форм, ци тіж є то чысто артистичне діяня?

В штуці недотримуваня принципів є найчастійше цільове, аж і штука припадку є в дакій спосіб замірена. Окрислила бы-м то артистичным діяньом при схоснуваню порушеных принципів припорядкуваня даній плоти елементів народного облечыня для підкрисліня універсальности його формы. Старам ся не вводити до моды поділів на плот, а ідучы кус дале – якых-небуд поділів (чого результаты буде мож видіти в новій колекциі). Доля мойой чугы была дакус особлива, зато же ориґінальні мужскій елемент облечыня замінила єм на жіночый, жебы зас тот перепроєктувати назад на мужскій. Згідні з замовліньом.

Де вказувана была Ваша колекция? І з якыма реакциями сте ся стрітили?

Лемковина од моменту премєры жыє своім жытьом. Зробила-м з ньом соткы кілометрів і познала-м барз вельо знаменитых люди. В Польщы вказувана была м.ін. в Кракові, Варшаві, Ґдыни, Ряшові, Кєльцях ци вчас Ватры в Ждыни. Запрошено ня і до Букарешту на European Fashion Union, але найбарже шаленым здавал ся выізд до Шавлі в пілночній Литві на фестіваль VIRUS. Показ прошол в просторах Siauliai Art Gallery. Хоц вельо єм рызикувала, беручы ся за нішову тему, колекция была одобрана барз позитивні. Не стрітила єм ся з критиком. Єдного дня достала-м аж і майля од Лемкыні з Ню Йорка, котрой родиче походят зо Ждыні. До днес маме контакт.

Ци думате, же колекция спричынят, же публика хоче барже познавати лемківску культуру?

Так, єм о тым переконана. Особливо колекция выкликала нашмарену потребу здобываня знаня серед моіх близкых. В бесідах ци відомостях нерідко отримую подякуваня за одкрытя лемківской культуры наново, хоц нияк єм єй не одкрыла. Може причынила-м ся до воскресіня даякых символів, дискусий о етнічных ґрупах в загалі, збільшыня заінтересуваня меншынами. Моі показы дали особам, якы не стіртили ся скорше з тым розділом істориі, асумпт до діалоґу і пошырюваня знаня. Найбарже чудна была вдячніст за достарчыня знаня про істнуваня Лемків…

Ци тепер маме дальшый (по 70. роках ХХ. ст.) ренесанс народного взірництва в ужытковых формах, ци то іщы перед нами?

То залежыт о якых формах і о якым рынку бесідуєме. Од пару років даст ся видіти такій повторный тренд в музиці, літературі, архітектурі. Іщы нич возникла колекция достерігала-м видну діру в сучасным дізайні і моді. А пак, як грибы по дощы, зачали вырастати аплікациі з елементами буд-якой народной штукы на подиях, в вітринах склепів з облечыньом, черевіками ци горцями. Мам єднак вражыня, же то в значучій мірі постцепелия, котра скоро омерзне або, кєд вам ся любит інче – «выйде з моды». Од часів закопяньского кругу не заобсервувала-м в Польщы якісой видимой революциі. Гей, трафляют ся перлины, але по мойому то фурт за мало, жебы бесідувати о ренесансі. Ци тото іщы перед нами? Не знам. Але коли будеме на тото ждати, рекомендую постійну выставу Ґалериі Польского Взірництва в Варшаві.

Ци подля Вас є якісый елемент лемківской культуры на тілько характерный, жебы ввести го до канону взірництва?

Желала бы-м сой, жебы были то вшыткы єй елементы. Вельо єднак залежыт од проєктанта, предмету, а пізнійше хоснувателя. Мам вельо пошаны для лемківской штукы робліня кривульок. За тотo кумштове робліня з пацюрок выробів ручной роботы повинно ся признавати окремы нагороды. Але кєд бы-м мала вказати іщы інчы елементы, то были бы то традицийны лемківскы вышывкы з червеныма лінеарныма мотивами. Схоснувала бы-м тіж чепці, форму чугы, крій гуні, кольористику ляйбиків і кабатів, рослинны орнаменты хоснуваны в будівництві. Є того вельо, а творчый і меркантильный потенциал – немірялный. Ой, хотіла бы-м видіти такы реалізациі в інтерпретациі Софіі Стрыєньской.

Ци стрітили сте ся зо схоснуваньом лемківского народного взірництва серед інчых проєктантів?

Коли бесідуєме о проєктантах моды, то іщы ні. Стрічала-м поєдны креациі зо схоснуваньом крестиковых вышывок, при чым не были то ани полны колекциі, ани тіж артистичны. Серед проєктантів облечыня найпевнійше была-м перша. І мам на думці не лем польску модову сцену. Але я тіж не знам вшыткых колекций світа.

Не так давно барз голосно было про скопіюваня через світовой славы дом моды Dior традицийного румуньского облечыня (з околиц реґіону Бігор). Што думате про так дослівне браня з народной культуры?

Мам одповісти безпосередньо? Думам, же є то просто злодійство. При афері з взором з Бігор явил ся іщы інчый проблем – моральный. Christian Dior є актуальні найбогатшым з модовых брендів, а спомненого реґіону Бігор не стати ани побудувати школы. Реакцийом на просьбу о компенсату, а пак, свойом дорогом чудово подуманый протест, французкій дім моды одповіл скандаличні. Кєд бы куртка маркы амз [анна мария зиґмунт – прип. ред.] во взоры найдены на стіні старой хыжы в Завадці коштувала 120 тис. зл (sic!), то не допустила бы-м до того, жебы заперто Музей Лемківской Культуры в Зындрановій. Моє ставліня до копіюваня єст безвзглядне.

Ци Вашы проєкты сут комерцийні доступны?

Покля што принимам головні індивідуальны замовліня. Од початку залежало мі, жебы кажда річ, яка выходит спід мойой рукы, была ориґінальна, одтале тіж залюбліня до haute couture. Люблю познавати люди, якы облікают ся в моі проєкты, бесідувати з нима. Дає ся мі на разі утримати модель роботы, в котрым даю купуючому праві певніст, же нихто інчый не ма єднакого облечыня. Знам, же може зазвучати тото як фанаберия ориґінальности, але я просто запрашам до стрічы. Покля што.

І на конец – якы мате пляны на будуче звязаны з проєктуваньом?

Єм в такым моменті жытя, же не роблю далекых плянів. Кінчу тепер роботу над новом колекцийом, премєра котрой пройде 9. марця 2019 р. вчас ґалі Cracow Fashion Week. Сердечні запрашам на показ!