На зачатку юла словацькый медіалный простор інформовав о тім, же Союз „Русинів-Українців“ Словацькой републікы на своїм зъїзді выбрав за нового председу Павла Боґдана. В пресовій справі „новый“ председа такой заатаковав Русинів.
„Самособов, мы далше тырваме на тім, же ту не іде о дві народностны меншыны на северовыході Словакії. Є ту єдна народностна меншына, і є єдно, як єй будеме называти, ці Русины, Українці або Русины-Українці,“ цітовала пресаґентура TASR Боґдана.
Наперед ку „новому“ председови. „Новый“ председа вів союз вже од 2018-го року як його підпредседа, кедь неочековано абдіковав з позіції Петро Сокол. Од 2018-го року славный союз, котрый в минулости часто комуніковав, же має дакількотісячову членьску базу, не знам ці не аж векшу, як ся Українців на Словакії реално голосило, не быв способный выбрати нового председу.
Так само „новый“ председа не є жадна молода кров. При вшыткій почливости ку віку і старшым людям, выбрати за председу чоловіка, котрый має вже по сімдесятці, скоріше свідчіть о тім, же славный союз властно жадну молоду, актівну і способну ґенерацію людей, котры бы могли орґанізацію вести до далшых років, не має. А то мали на выбратя штири рокы. Якбач не нашли.
Но і што „новый“ председа може принести тій орґанізації „Русинів-Українців“ як візію? Нич.
Властно лем повторяня тем, котры повторяють вже веце як тридцять років, атакы на Русинів, хоць ціла їх політіка по 1989-ім році не вела до ничого іншого, лем до того, же днесь ку Українцями голосить ся шістьраз менше людей як ку Русинам і Русины перекрочіли єдно проценто, і творять 1,2 процента популації на Словакії, покля їх українізачна політіка тримать ся процентуално при нулі.
Але ніт. Не мож быти такым песімістом в припаді Павла Боґдана. І кедь є то чоловік, котрый має пензійный вік, іщі все знать прийти і несподівати з чімсь новым.
Павел Боґдан ся вдяка сітуації на Україні може чути быти на коню, але він з того коня, вєдно з його орґанізаційов, вже давно впав.
Ґазета Нове життя, котру союз выдавать, принесла у своїм 14-ім чіслі цілый текст оцінкы діялности союзу од 2017-го року, котру приготовив і прочітав „новый“ председа. І в тій оцінці в рамках планів до будучности треба ясно повісти, же Павел Боґдан приходить з новотов.
Окрім того, же знова споминать, же треба возродити україньску школу (про кого?), або же треба треба обновити народностный характер Ґрекокатолицькой і Православной церькви (якой народности?), є в планах Павла Боґдана принавернути „україньскый характер Театру Александра Духновіча і його ансамблю,“ розумій Піддукляньсому умелецькому людовому субору (ПУЛС), котрый од свого выникнутя аж до 2008-го року быв балетом і оперетов театру.
А в тім є досправды новота. Покля дотеперь бісідовали сьме лем о продовжуючій українізації, започатій іщі комуністами і дотеперь реалізованій „Русинами-Українцями“, одтеперь треба до словника впровадити і термін реукраїнізація.
Бо хотіти вернути „україньскый характер“ інштітуціям, котры як першы по 1989-ім році прияли русиньску орьєнтацію і стали першыма русиньскыма професіоналныма умелецькыма інштітуціями, є досправды намага о реукраїнізацію.
Оно бы то было на плач, кебы то не было на сміх. Павел Боґдан ся вдяка сітуації на Україні може чути быти на коню, але він з того коня, вєдно з його орґанізаційов, вже давно впав. Сітуація на Україні, хоць і Русины ясно высловили солідарность, нич не мінить на тім, же третє возроджіня Русинів по 1989-ім році было правилнов путьов, на котру Русины мали своє право, і котра, а то є головне, має свої плоды.
Українці ся в переписах по 1989-ім році лем страчали, а теперь бы тыж не підросло чісло Українців, кебы ту уж не быв факт робочой міґрації.
То є „реклама“ про роботу Союзу „Русинів-Українців“, і „нового“ председы. Зато є смішне, кедь днесь Павел Боґдан хоче рядити 63 і пів тісяч Русинів, розказовати їм, хто суть, і їх інштітуції робити україньскыма. Покля іщі не видів громадну волну неволі, пак то може спробовати.
Павел Боґдан, єднако як цілый союз, вже нич нове принести не може, ани не принесе. Надумують собі, як мають міцну позіцію, але реално выбратя Павла Боґдана за „нового“ председу по штирьох роках гляданя, є доказом выпорожніня орґанізації, єднако як є выпорожнена і ціла їх думка українізації, котра у людей не мать підпору.
Павел Боґдан у своїй оцінці окрім іншого чітав, же покля штось не зроблять, будуть остатньов ґенераційов той „народности“. Но, покля іде о Русинів, бізовно ніт, але вірю і тримам палці, жебы были остатньов ґенераційов „Русинів-Українців“ і цілого їх союзу. Вельо можностей про них уж не є, кедьже амбіції там мають якбач лем тоты на пензії.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Pixabay.com.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА