Мария Кобані: «Нe бесідує ся в тій хвили нич о Явожні»

В середу, 20. листопада/новембра засідала соймова Комісия Нацийональных і Етнічных Меншын. Была то єдна з шоровых стріч Комісиі, лем же тым разом односила ся стисло до тем, якы занимают лемківскых жытелів Польщы.

Засіданя проходило в гыбридовій формі – посланці і даякы з запрошеных гостів присутны были на місци в Варшаві. Через получыня онляйн брали участ м.ін. представникы лемківскых інтересів – не лем маєтковых, але ци не предовшыткым – інтересу історичной памяти і правды.

Листопадове засіданя тыкало справы слідства односячого ся до акциі «Вісла» і темы лемківскых лісів.

Бесіда глухого зо сліпым

Присутных привитала Ведуча Комісиі – посланкыня Ванда Новіцка. Першым пунктом было выслуханя інформациі Презеса Інституту Нацийональной Памяти до темы ремісиі слідства в справі акциі «Вісла». Тоту реферувал директор Головной Комісиі Гоніня Злочынів проти Польскому Народовы, заступця Ґенерального Прокуратора, Анджей Позорскій.

Прокуратор не представил нич нове, окрем того, што уж ІНП комунікувал внет по рішыню о ремісиі слідства (припомнийме, што кінцьом листопада/новембра 2023 р. ІНП піднял рішыня о ремісиі слідства вс. Акциі «Вісла», стверджаючы м.ін., же была то акция о превенцийным характері, а не репресийным (!)). Хоц Округовый Суд в Варшаві в постанові з 17. липця/юлия 2024 р. наказал ІНП дальше ведіня слідства і ствердил, што реторика, яку стосує тота державна інституция, є родом зо сталиновскых часів, то прокуратор – представник орґану, якій мал бы стояти на стражы історичной правды о доли своіх громадян, дальше полемізувал і подавал арґументы за тым, чом нибы то акциі «Вісла» не мож брати за злочын проти людства або комуністичный злочын (обі формулы сут правныма понятями, маючыма оддзеркаліня в законодавстві).

В засіданю брали участ проф. Штефан Дудра і др Мирослава Копыстяньска, члены СКУтНіЕМ за лемківску меншыну. За Стоваришыня Лемків прислухували ся засіданю Андрий Копча (Ведучый Головного Заряду) і Севериян Косовскій (Секретар Головного Заряду). Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях представляла Ведуча Заряду Наталия Малецка-Новак. Обєднаня Лемків репрезентували Штефан Клапик (Заступця Ведучого Головного Заряду) і член той орґанізациі, Василь Шлянта. Присутный был так само ґорлицкій юриста, радця правный Павел Сокіл, што веде вельо справ выселеных Лемків і іх потомных, якы старают ся за зворот забраного нелеґально маєтку вчас акциі «Вісла».

В полемкіку з – часто неправдивыма тезами ІНП – вошол м.ін. спомненый Павел Сокіл, якій звідувал о основны бракы в поступуваню ІНП. О моральну оціну (а радше єй цільовитый брак) звідувал Спілведучый СКУтНіЕМ Григорий Куприянович, заєдно репрезентат украіньской меншыны. В подібным тоні выповідал ся другій з репрезентантів Украінців – Петро Федусьо, якій пунктувал точка в точку бракы і немаючы потверджыня тезы выступуючого перше представника ІНП. О тых справах бесідували тіж представникы Лемків в СКУтНіЕМ.

Звіданя о брак – по 77 роках – належытой моральной оціны выгнаня Лемків – дала представничка поколіня выселеных, уроджениця Лемковины – Мария Кобані, днес жыюча в Олесници на Нижнім Шлеску. «Называм ся Мария Кобані. Вродила єм ся 16. січня 1934 рока в селі Боґуша на Лемковині, повіт Новый Санч, воєвідство Краків. Постарам ся повісти тото, што єм запамятала з молодых років. […] В Ґрибові ладували нас до транспорту, до єдного ваґону, разом з худобом, дві родины. Привезли до Освєнцімя, одставили транспорт. Каждый єден транспорт, котрый одходил з Лемковины, был одставляный на бочницю і переслухуваный. І цілый час нам, нашым братям, родичам, вмавляно, што помагали сме [бандам УПА – прип. ред.]. А то не была правда. Не знам чом. Ци урядникы Кракова, урядникы Нового Санча не знали, чым занимают ся Лемкы? Спокійный нарід, од віків там жыючый, і чом єст выселяный? Не має нам хто на тото звіданя одповісти. Як з транспорту брано на переслуханя і каждый ся тлумачыл. Бесідує – не маме нич спільне, не спілпрацували сме з бандом, але то нич не помогло. Заберали до Явожна. Нe бесідує ся в тій хвили нич о Явожні. А то была – як бы не было, ци то был малый – але был то злочын! Припроваждали тых мужчын, котрых з Освєнцімя, зо стациі, до Явожна. І перед браму, тоты стражникы бесідуют: уважайте, бо то сут бандиты зіманы в лісі. Про што такє циґанство? Кєд забрали тых мужчын з транспорту. Медже інчыма забрали мого найстаршого брата. […]» – бесідувала в пронимаючій доповіди, присутна на місци в Варшаві.

На жаль, мало хто зрозуміл переказ выступуючых в тій части представників лемківской і украіньской історичной правды. В одповіди – м.ін. од посланця Анджея Запаловского з Конфедерациі (KP Konfederacja) згромаджены почули популистичны слоґаны о атаках украіньскых нацийоналистів в 40. роках ХХ ст., о реалиях войны, але тіж о тым, што за выселіня лемківской людности одповідат украіньскє нацийоналистичне підпіля, котре перешло на лемківскы териториі.

Одповід на слово прокуратора ІНП дал м.ін. представник украіньской меншыны, Петро Федусьо, якій мериторично пунктувал дотогочасне слідство і звідувал м.ін. о причыну браку представліня ретельной інформациі – в однесіню до постановы варшавского Суду о наказаню дальшого ведіня справы. Вказало ся, што члены Комісиі не лем не запознали ся з поясніньом судовой постановы, але ани єй не отримали.

По трьох роках тота сама реторика

Друга част засіданя была посвячена темі лемківскых лісів. О судовых поступуванях в справі звороту лемківского маєтку бесідувал Миколай Дорожала, підсекретар стану в Міністерстві Климату і Середовиска.

Незрозумілом ситуацийом для меншыновой страны был факт, што інформация з Міністерсвта односяча ся до темы лемківскых лісів была розослана до участинків стрічы на годину перед єй початком, зато мало хто зміг ся з ньом запознати. Радця правный Павел Сокіл звідувал о причыну такого потрактуваня справы, кєд же подібна ситуация была вчас попереднього засіданя Комісиі, котре так само было посвячене темі лемківского маєтку.

Мария Кобані в своім другым выступліню підкрислила, што Лемкы доднес не отримали рекомпенсаты, пошкоджыня за лишеный на Лемковині маєток.

Попереднє засіданя соймовой Комісиі, на котрым была порушана тема лемківского маєтку, одбыло ся в липци/юлию 2021 р. На жаль, але по більше уж як трьох роках, в думаню і оціні цілого лемківского контексту через посланців і урядників, нич ся не змінило. То як дурканя до двери, котрых і так нихто не отворит. Представникы меншыновой страны підкрисляли, што справы о зворот лемківскых лісів сут лем крапльом в мори, кєд же більшіст выселенців николи не подала справ в суд. Што більше, тоты, котрым пощестило ся повернути на рідну землю, неєднократно мусіли своі хыжы і ґаздівкы одкупувати од осадників.

Хоц од трґічной Акция «Вісла» минуло уж 77 років і осіб, якы того безпосередньо досвідчыли є уж лем жменя, польска держава і єй представникы дальше не годны найти справедливого розвязаня, што бы в одповідній спосіб – хоц бы морально – оцінити і потупити тоту подію. Безпосередній коментар по засіданю чытайте за тым мотузком. Од себе лем додам, што в моім одчутю вшыткы інчы грают на «перечеканя», коли не буде уж тых, якы мают безпосередні права на стараня ся о моральне і фінансове пошкоджыня кривд.

Полный запис з засіданя найдете на сайті sejm.gov.pl.