Сумар дня на 2. жолтня/октобра 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 2. жолтня/октобра 2019 р.

Світова Рада Русинів засідала в Хорвациі

В суботу, 28. вересня/септембра, в місті Вінковці в Хорвациі проходило засіданя Світовой Pады Русинів в новым складі – выбраным на XV Світовым Конґресі Русинів в Любовняньскых Купелях. Были представникы з Мадяр, Хорвациі, Сербіі, Румуніі, Украіны і Польщы, не было члена Світовой Рады Русинів зо Словациі. Серед гости засіданя были Олена Папуґа, посланкыня до парляменту Сербіі, ведучый ревізийной комісиі Іван Петрецкій та Богдан Ґамбаль – ведучый Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. На засіданю оцінено орґанізацию XV Світового Конґресу Русинів, котрый проходил в липци/юлию тр., спомнено і на 170. річницю основаня першой русиньской школы з Хорвациі. Ґеорґій Фірцак з Румуніі дал пропозицию вытворити комісию, котра тримала бы стандарды діянь рады, дискутувано і про принципы запрашаня членьскыма орґанізациями гости конґресу та про проблем принятя як членів Світового Конґресу Русинів делеґаций русиньскых орґанізаций з Росиі і Молдавіі. Андрий Копча з Польщы заповіл, што слідуючый конґрес буде орґанізуваный Стоваришыньом Лемків, а місце і дата конґресу будут приняты до 30. січня/януара 2020 р.

Юрий Шыпович і інчы бесідували про Павловича

В минулу суботу проходило тіж інче засіданя. В Ужгороді одбыла ся стріча членів Общественной Орґанізациі Русиньскій Культуролоґічный Клюб. Вчас робочой части, ведучый орґанізациі – Юрий Шыпович, зреферувал тему реґістрациі клюбу, бесідувано тіж про пропозициі лоґа і напрямы діяня клюбу та зроблено плян роботы на конец того рока і початок будучого. В другій части засіданя проходил семінар про Александра Павловича та Євменія Сабова. З доповідями выступили Юрий Шыпович, Юрий Продан, Мариян Токар та Михаіл Зан. Участникы засіданя мали нагоду выслухати презентациі публикациі «Альманах днешньой русиньской літературы», котра была выдана Русиньскым Культуролоґічным Клюбом вєдно з Закарпатскым Областным Научно-Культуролоґічным Обществом ім. Александра Духновича. В альманаху мож найти найновшы творы сучасных русиньскых прозаіків, поетів і драматурґів з Підкарпатя.

До Білянкы вкінци будут іздити автобусы

Од вчера з Ґорлиц мож публичным транспортом выгіднійше доіхати до сусідніх місцевости. Частота курсів была збільшена, урухомлены і были новы напрямы. Табір Містецкого Комунікацийного Закладу в Ґорлицях буде возил люди м.ін. до Біча, Шымбарку ци Білянкы. В примірі той остатньой місцевости є то велика полегота для єй жытелів, зато што до той поры не мали ниякого громадного транспорту зо села. До найблизшого склепу в Шымбарку, оддаленого о пару кільометрів, тоты, котры не мают свого авта, мусіли іти піше або автостопом. З початком жолтня/октобра МКЗ ввюл новый розклад ізды. Містецкій табір обслугує 10 леній на обшыри міста і сусідніх ґмін. Згідні з желаньом жытелів міста збільшена была частота получынь, особливо вечерами. В трасу рушыли сучасны, достосуваны до неполносправных осіб, старшых і бременных автобусы. Новістю є місячный е-білет, котрый мож доладувати, а поєдны переізды касувати на чытниках при шоферах. Введено тіж систем динамічной пасажерской інформациі о реальній порі одізду і призіду автобусів.

Співанкы Юлиі Варголы в Старым Санчы

О два і піл тыжня, 19. жолтня/октобра, співанкы, котрых слухал Варголь за дітины, буде мож выслухати вчас концерту, якій вызвучыт в Центрі Культуры і Штукы ім. Ады Сарі в Старым Санчы. Ґрупа Толгаі запрезентує гын творы з посліднього альбому пн. «Мама Варголя». Сут то модерны аранжациі пісен Юлиі Варголы. В 50. роках минулого столітя, з ініциятивы Енді, Юлия награла в пітсбуржскым студию співанкы на платню. До награнь дотерла бєщадска музична ґрупа, котра фраґменты співу Юлиі аж і влучыла до своіх аранжаций. Як першый зреалізувал такій проєкт в 2015 році Ігор Куцер.