Сумар дня на 19. вересня/септембра 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 19. вересня/септембра 2019 р.

Днес 200. річниця народжыня Будителя Павловича

Днес наш нарід споминат на 200. річницю народжыня єдного з русиньскых будителів ХІХ столітя, Александра Павловича. Вродил ся він 19. вересня/септембра 1819 рока в селі Шаришскє Чарне під Бардийовом. Был грекокатолицкым священником, котрый своє жытя присвятил і роботі на нацийональным, будительскым поли Русинів. Павлович спілпрацувал з інчым великым будительом тамтых часів – Александром Духновичом. Найбільшы своі просвітительскы творы написал, коли был парохом – 13 років в Біловежы при Бардийові і 36 років, аж до смерти, в Выжнім Свиднику. Писал в більшости по русиньскы, языком зближеным до сучасного кодифікуваного русиньского языка. Был то не лем поета, але так само публициста, писменник, фольклориста, а предовшыткым політичный діяч. Павлович вмер 25. грудня/децембра 1900 рока. Його гріб находит ся під муром, на східнім краю свидницкой церкви напротив престола. Русины памятают на округлу річницю народжыня Павловича. В тій ціли орґанізуваны будут розмаіты акциі. Єдном з них буде Лемківска Творча Осін, яка в першый вікенд жолтня/октобра одбуде ся в Рускій Бурсі в Ґорлицях і русиньскій Біловежы.

Молодіж любіньского деканату на Лемковині і Пряшівскій Руси

З благословліня архієпископа Юрия, владыкы православной вроцлавско-щеціньской єпархіі, на запрошыня о. Романа Дубеца, настоятеля парохіі св. Тройці в Ґорлицях, в другым тыжни вересня/септембра молодіж любіньского деканату брала участ в стрічы «Памят і істория». Уж другій раз молоды люде помагали при інвентаризациі памятників на старых лемківскых цмонтерях. В рамках стрічы был проведеный порядковый табір при каплици в Тыляві. Молодіж была в Музею Лемківской Культуры в Зындрановій, пак подала ся на Пряшівску Русь, одвиджаючы Свидник, Пряшів і Бардиів. В ґорлицкій кафедрі участникы подіі поклонили ся мощам священномученика Максима Ґорлицкого і выслухали істориі жытя святого. Опікунами молодежы были о. Любомир Воргач з Ліґниці, о. Славомир Сороканич зо Студзьонок, о. Роман Дубец з Ґорлиц і о. Андрий Ґрич з церкви в Ліщынах, Кунковій і Білянці. Подія была орґанізувана при фінансовій помочы Стоваришыня Вельох Культур в Любіні.

Закінчыл ся першый етап ремонту лабівского цмонтеря

Завершено першый етап ремонту лемківского цмонтеря в Лабовій. Проходил він од 2. до 6. вересня/септембра. Початково орґанізаторы плянували выремонтувати 4 або 5 камінных крестів і памятників. Як інформували думкодавці акциі, повело ся ім зробити більше як перше думали, бо поправлено конструкциі, поклиєно, зміцнено і вычыщено аж 10 памятників, хоц не вшыткы необхідны працы были дотля выконаны. На нашым портали лем.фм можете видіти знимкы з першой части ремонту того великого цмонтеря, а так само чытати реляцию од єдного з вольонтерів. Фурт мож спомочы акцию. На тот момент зобрано невельо понад 2,5 тис. зл. Орґанізаторы передвидуют, же цілковитый кошт робіт на цмонтери може вынести аж 25 тис. зл. Фінансову підпору мож передавати через збірку на сайті www.zrzutka.pl. Другій етап ремонту плянує ся на яр будучого рока.

Русины долучат до великой словацкой політикы?

В рамках словацкой партиі Most-Híd буде фунґувала Русиньска Плятформа. Єй выникнутя оголосил підпредседа партиі Абель Равас, котрый є єдночасно і полномічным влады Словацкой Республікы про ромску соспільніст, вєдно з пряшівскым крайскым председом Most-Híd – русиньскым політиком Михалом Ґоріщаком. За іх словами, плятформа была створена по тым, як ся стрітили з русиньскыма активістами пряшівского реґіону і старостами сел в Свиднику. По суботнім соймі партиі єдным з двох підпредседів Most-Híd был выбраный русиньскій політик – Петро Крайняк, будучый днес державным секретарьом Міністерства Шкільництва. Партия хоче укріпити розвиток русиньской культуры, двоязычности і нацийональности. В остатній понедільок председа руху OĽaNO (Obyčajní ľudia a nezávislé osobnosti – Обычны люде і незалежны особистости) Ігор Матович оголосил, же в слідуючых парляментарных выборах хоче його політичный субєкт дати місце на списку кандидатів і представникам трьох меншын – мадярской, ромской і русиньской. Выборы на Словациі іщы не были офіцияльно выголошены. Бесідує ся, же председа Нацийональной Рады Словацкой Республикы іх выголосит на 29. лютого/фебруара будучого рока.