В Most-Híd є підпредседом Крайняк, партія вытворила Русиньску платформу. Місце на кандідачнім списку хоче дати Русинам і OĽaNO

Як у віторок 17-го септембра 2019-го року інформовала аґентура TASR, в рамках партії Most-Híd буде фунґовати Русиньска платформа.

Выникнутя платформы оголосив підпредседа партії Абел Равас, котрый є єдночасно і уповномоченым влады Словацькой републікы про ромскы комуніты, вєдно з пряшівскым крайскым председом Most-Híd – русиньскым політіомк Михалом Ґоріщаком. За їх словами была платформа вытворена по тім, як ся стрітили з русиньскыма актівістами пряшівского реґіону і старостами сел у Свіднику. По суботняйшім сеймі партії є єдным з двох підпредседів Most-Híd так само русиньскый політік – Петро Крайняк.

В понедільок зясь оголосив председа руху OĽaNO (Obyčajní ľudia a nezávislé osobnosti – Обычайны люди і незалежны особности) Іґор Матовіч, же в слідуючіх парламентных выборах хоче його політічный субєкт дати місце на кандідачнім списку і представителям трьох меншын – мадярьской, ромской і русиньской.

Парламентны выборы іщі не были офіціално выголошены. Но очекує ся, же председа Народной рады Словацькой републікы Андрей Данко їх выголосить на 29-го фебруара 2020-го року.

Most-Híd на Русинах робить вже од мая

Партія Белы Буґара зажывать складный період. По десятьох роках існованя, коли была все парламентным субєктом, їй преференції ішли долов. Наперек множеству позітівного, што партії подарило ся досягнути за остатній період, одколи сидить у владі в коаліції з націоналістічнов SNS (Slovenská národná strana) і соціалнодемократічнов Smer-SD, преференції ся знижують. Буґаровці не дістали до европарламенту ани єдного депутата, кедь у майовых выборах здобыли лем 2,59 процента.

І далшы сондажи вказують, же Most-Híd іде з преференціями долов. Днесь владна партія буде мати проблем дістати ся знова до парламенту. Хоць ся подарило вдяка мултіетнічній гражданьскій партії просадити пошырьованя практікованя права хоснованя языків народностных меншын, підняти норматів про народностны школы, дістати русиньске школство до Проґрамового выголошіня влады ці зрядити Фонд на підпору културы народностных меншын, потверджує ся, же люди не одпустили партії вступ до сучасной коаліції. Припадно, же партія не одишла з коаліції холем по убийстві новинаря Яна Куціака, коли проходили на Словакії великы протесты.

Партія по майовых выборах до европарламенту скінчіла неславно, но предці єй мож приписати про ню миле несподіваня. Most-Híd стратив голосы там, де їх перед тым зберав, но на другім боці належав меджі успішны політічны субєкты на многых русиньскых селах. Із 4-го місця на кандідачнім списку ішов до евровыборів русиньскый політік Михал Ґоріщак, віцепріматор Свідника. То партії єднозначно зробило голосы.

Most-Híd быв од зачатку будованый як мултіетнічна партія. Найзнамішым їй представительом Русинів є Петро Крайняк, днесь державный секретарь резорту школства. Но предці лем Русины ся на вызначны позіції барз в партії не діставали. Аж по европскых выборах председа Бела Буґар оголосив, же хотять ословити, окрім іншого, і платформы а представителів Русинів, жебы прияли місце на кандідачнім списку до парламетных выборів. Партія собі усвідомила, де зберала в остатніх выборах голосы, і як могла скінчіти, кебы Ґоріщак на кандідачнім списку не быв.

Bуґаровці в тім часі позваня на стрічу загнали і Округлому столу Русинів Словеньска. Председа русиньской платформы Петро Штефанюк ся подяковав, но кедьже є тота платформа аполітічна, позваня ОСРС не прияло.

Од суботы є по сеймі Most-Híd єдным із двох підпредседів вже споминаный Петро Крайняк. Бела Буґар на пресконференції ясно назначів, же выходять із резултатів выборів до Европского парламенту, на основі котрых є ясне, же пришов час, жебы єдным із підпредседів быв Русин.

Хотять укріпити ідентіту Русинів

Як теперь повів про аґентуру TASR Равас, Most-Híd хоче інтезівну співпрацу, „што дотулять ся розвитку русиньской културы, двоязычности і реґіоналного розвитку. Представили сьме пару конкретных діл, котры бы сьме хотіли зробити.“

Єдным з тых діл має быти подля Равасa Атлас русиньскыx комуніт. „На Словакії не маєме добрый перегляд о тім, де всядыль жыють Русины. Офіціалный перепис о тім дашто бісідує, но реаліта може быти інша. Хочеме вызберати даны о тім, де жыють Русины, де ся выхоснує двоязычность, русиньска култура і даякы знамы родаци. Хочеме укріпити ідентіту Русинів на Словакії.“ На атласі за його словами зачінають робити в тых днях. Іде о дакілько сто сел, котры хотять навщівити. Oчекують же на то буде треба дакілько місяців. Пак ся даны спрацують, но вірить, же бы ся то мало стигнути в першім півроці 2020-го року.

Равас уж перед тым робив на Атласі ромскых комуніт. Хоць офіціално ся ку Ромам голосить коло 90 тісяч людей, за даныма з Атласу ромскых комуніт є їх на Словакії коло 250 тісяч.

Представителі самосправ суть за словами Раваса ключовыма, кедьже діспонують потрібныма інформаціями. Партія посылать до сел анкетарів, жебы з нима побісідовали, хотять робити і на тім, жебы сотворили даякы пожадавкы односно будучіх влад в смыслі, што тоты села потребують. Очекують од старостів сел і актівістів, же їм порадять, якыма актівностями бы было добрі продовжовати. Вєдно з Ґоріщаком припомянули, же зачали з інформачныма табліцями о русиньскых будителях.

Місце Русинам пропонує і OĽaNO

V понедільок 16-го септембра на пресконференції в просторах парламенту Іґор Матовіч, лідер руху OĽaNO, так само оголосив, же на своїм кандідачнім списку бы хотів і представителів Русинів.

Преференції Матовічового руху на тім не суть аж так плано як то є в припаді Most-Híd. В евровыборах рух здобыв єден мандат, до Бруселу ся дістав Петер Поллак, політік ромского походжіня, котрый быв єден час так само уповномоченым про ромскы комуніты. Но баданя вказують, же і OĽaNO може скінчіти тісно перед бранами парламенту.

Матовіч на вчерашній пресконференції повів, же сондажи вказують, же голосы воличів меншын на Словакії бы могли пропасти. Підкреслив, же меншыны творить в републіці приблизно 17 процент жытелів, но їх участь в парламенті може быти нулова. І так запропоновав місце на кандідачнім списку представителям мадярьской, ромской і русиньской меншыны.

Щіры патріоты думають і на меншыны

„Покля сьме щіры словацькы патріоты, пак нам мусить залежати на тім, жебы на Словакії мав ся добрі нелем словацькый народ, але і вшыткы народностны меншыны, котры вєдно з нами творять тоту общіну. З той причіны робиме простор на нашім кандідачнім списку про тоты три народностны меншыны,“ повів председа руху.

OĽaNO єдночасно запрошать за стіл їднати і Партію мадярьской комуніты (Strana maďarskej komunity – Magyar Közösség Pártja). Як раз з ньов хотів вытворити коаліцію до выборів і Most-Híd, но не подарило ся му то. Партія мадярьской комуніты є од выникнутя Most-Híd мімо словацького парламенту, і кедь єй все бракує лем барз мало на переломліня потрібной граніці. В европарламенті дотеперь мали свого депутата, но ани їм ся в маї не подарило здобыти мандат. Першый раз одколи є Словакія в Европскій унії, не сидить за ню в Бруселі жаден мадярьскый депутат, кедьже успішна на была ани партія Most-Híd.

Покля Буґаровці ся выкреовали на мултуетнічну гражданьску партію, хоць з ясным акцентом на словацькых Мадярів, днесь мімопарламентна Партія мадярьской все была чісто мадярьскым етнічным політічным субєктом.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА