Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 10. вересня/септембра 2019 р.
Проблеми з украіньском частю документу Комісиі Про Нацийональны та Етнічны Меншыны Рады Влады Словацкой Республикы
В четвер, 5. вересня/септембра, проходило 34. засіданя Комісиі Про Нацийональны та Етнічны Меншыны Рады Влады Словацкой Республикы. Найбарже скомплікуваным пунктом было схваліня Оцінюючой Справы Комісиі за рокы 2017 та 2018. Документ не перешол з огляду на проблем з украіньском та мадярском меншынами. Русиньску част, найдетальнійшу серед інчых меншын, про підпору культуры і хоснуваня языка зрыхтувал Петро Медвід, а про шкільництво – Люба Кральова. Павел Боґдан, автор части документу про украіньску меншыну, хоснувал в ней терміны Русины-Украінці ци русиньско-украіньска культура, не репсектуючы, што в Словациі сут вызнаны як окремы меншыны і Русины, і Украінці. Боґдан покликувал ся при тым на тото, што украіньскій нацийоналиста Штефан Бандера мал записане в родным листі, же є Русином. Присутны на засіданю члены Комісиі не переголосували такого документу. Однотувати треба, што і Украінці засідаючы в Комісиі были проти. Дале на засіданю Мария Прекоп поінформувала о ситуациі рыхтуваного підручника пн. «Познайме ся, нацийональны меншыны», а Людмила Іванчікова зробила презентацию про повселюдный спис, котрый пройде в 2021 році. Ян Піліп порушыл тему способу выбору нового директора Музею Русиньской Культуры в Пряшові.
Владыка Милан мал тяжкій выпадок
В вікенд в полудньовій части Словациі дошло до поважного автомобільного выпадку, в котрым потерпіл єрарха мукачівской грекокатолицкой єпархіі владыка Милан. Поінформувала о тым Пресова Канцелярия Конференциі Єпископів Словациі, покликуючы ся на словацкє католицкє радийо Lumen. В авті, котре іхало напроти, а котре віхало в авто владыкы, были три особы. Нихто з них не пережыл. Єпископ і його шофер ранены были перевезены до шпыталя. Радийо поінформувало, што владыка на своє желяня выписал ся зо шпыталя і лікує дома в Ужгороді. Владыка Мілан вертал з Мадяр з дводньового єпархіяльного поломництва ку Чудотворній Іконі Марияповчаньскій Богородиці, де был зо своіма священниками і вірныма.
«На стежках Краіны Лагідности» в Команчы
6. i 7. вересня/септембра в Команчы прошла 9. едиция Гарасиміяды – «На стежках Краіны Лагідности», дедикувана поеті Єжы Гарасимовичови, якій міцно інспірувал ся м.ін. Лемковином. Запрошены прелеґенты приближали присутным творчіст і жытя Гарасимовича. Проф. Вольдан перекладат поезию Гарасимовича до німецкого языка та занимат ся перекладами інчых языків. На стрічы аналізувал тлумачыня Ігоря Калинця на украіньскій язык. Мария Костельняк прібувала довести, што Гарасимович є духовым вітцьом гірской, туристичной співанкы, з чого самы вандруючы по горах не здают собі справы. В проґраміі подіі были іщы артистичны выступы та зложыня квітя при памятнику поеты.
Набір до Терочкы!
«А може Ты?» – під такым наголовком ансамбль Терочка разом з ведучым Андрийом Трохановскым запрашат вшыткых на одкрыту вікендову пробу, котра пойде 21. і 22. вересня/септембра в Рускій Бурсі в Ґорлицях, початок о годині 10.00. На стрічы заплянувано спільну науку нового танця і науку нового репертуару ансамблю. Одкрыта проба Терочкы то передовшыткым нагода, жебы прилучыти ся до колективу. Вымаганя то головні охота, але і скінчене 15 років. Вшыткых заінтересуваных одсыламе на ґамбокнижкову страну Терочкы, де находит ся більше інформаций.