Побудувана в роках 2014-2015 лавка спілпрацы і розвитку погранича лучыт два русиньскы села, якы ся находят по обох странах рікы Попрад, котра єст і державном границьом медже Польщом а Словацийом.
Бесіда о лавці Жеґєстів-Сулин, котра од хвилі побудуваня стала ся імпульсом до орґанізуваня черезграничных стріч, якы мают на ціли єднати люди, а тіж і дают можливіст ліпше познати культуру сусідньой державы.
В минулу неділю, в першый ден вересня/септембра 2019 р., прошла четверта така польско-словацка стріча. Стрічы тоты тішат ся дост великым заінтересуваньом, зато орґанізаторы зрыхтували і невелику сцену. Запрошено вельо фольклорных ґруп. Окрем того были і два пункты з ідлом приготовленым жытелями Жеґєстова та мешканцями русиньского села Сулин. Мож было покоштувати і традицийны смакы, нп. хліб зо смальцьом ци ґуляш.
Стріча, што лучыт
Тогорічна подія зачала ся од привитаня жытелів обох держав старостком Сулина, Анном Гіляковом. Одбыло ся оно традицийні посередині мосту, што має єднаючый вызвук. Пак, сулиньскій грекокатолицкій парох, отец Павел Сиротняк, привитал ся з римокатолицкым священником з Жеґєстова, отцьом Кжыштофом Дынаровичом, і вшыткы разом помолили ся перед образом Божого Милосердя.
Дальше, по словацкій страні мосту, од вводного слова старосткы Сулина і шолтыса Жеґєстова, Мєчыслава Мотыкы, зачал ся культурный проґрам. Модератором імпрезы был Мартін Караш, ведучый Фольклорного Ансамблю «Барвінок», предсідатель Русиньской Оброды на Словациі.
Выступило вельо русиньскых колективів, але не бракло і словацкой музикы та польского фольклорного ансамблю з Мушыны. Серед русиньскых ґруп нашли ся м.ін. Мужска Співоча Ґрупа з Сулина, Фольклорный Ансамбль «Барвінок» з Камюнкы, Наталия Кучова з Литмановой, братя Імріховы з Сулина та Ґрупа Музикантів і Співаків з Чырча.
Хвиля была крас, так тогорічна стріча притягнула вельо люди. Жыючы в Польщы мали можливіст хоц кус познати русиньскій та словацкій фольклор, а жытелі Словациі ліпше познати польску культуру.
Єдно уж лем історичні, в другым дальше прожыват русиньскє населіня
Сулин є селом находячым ся на Пряшівскій Руси, до днес прожывают в ним м.ін. Русины. Жеґєстів функцийонувал як русиньскє село на Лемковині до часу выселінь, перше на схід, в 40. роках ХХ ст., а пак в рамках акциі «Вісла», вчас котрой Лемків вывезено на західні і пілнічны землі Польщы.
Лавка Жеґєстів-Сулин дає можливіст спілпрацы обох держав, при нагоді влият і на іх туристичный розвиток.
За знимкы дякуєме Єжы Єндрисови.