Сумар дня на 3. вересня/септембра 2019 р.

Приносиме Вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм на ден 3. вересня/септембра 2019 р.

Черезгранична стріча на лавці Жеґєстів -Сулин

1. вересня/септембра на лавці, котра лучыт два русиньскы села – Жеґєстів і Сулин, проходила «Черезгранична польско-словацка стріча». Стрічы тоты орґанізуваны сут уж од 4 років – значыт од часу, коли побудувано міст медже тыма русиньскыма місцевостями. Тогорічна подія зачала ся од привитаня жытелів обох держав старостком Сулина, Анном Гіляковом. Пак сулиньскій грекокатолицкій парох, отец Павел Сиротняк, привитал ся з римокатолицкым священником з Жеґєстова і разом помолено ся перед образом Божой Матери в обох языках. Дальше, по словацкій страні мосту, од вводного слова старосткы Сулина і війта ґміны Жеґєстів зачал ся культурный проґрам. Выступило вельо русиньскых ґруп, не бракло і словацкой та польской музикы. Жыючы в Польщы мали можливіст хоц кус познати русиньскій та словацкій фольклор, а жытелі Словациі ліпше познати польску культуру. Лавка Жеґєстів-Сулин звана є лавком спілпрацы і розвитку погранича. Стрічы мают на ціли єднати люди а тіж і дают можливіст ліпше познати культуру сусідньой державы, котра находит ся по другій страні рікы Попрад.

Много культур на тогорічным Фестівали «Хто сiдит на міди»

31. серпня/авґуста проходила 7. едиция Лiґницкого Фестiвалю Культур «Хто сiдит на міди». На подвірци Рыцарской Академii в Лiґници своі традициi i культуру презентували нацийональны i етнiчны меншыны, якы жыют в ліґницко-ґлоґівскым реґіоні. По II свiтовій войнi обшыр тота стала ся мiсцьом прожываня люди ріжной нацийональности. На фестівали мож было м.ін. попрібувати традицийны стравы, познати давны, часто загыбаючы днес ремесла, а предовшыткым обзерати танцювальны і музичны выступы. Вчас тогорічной едициі подіі презентували ся м.ін. польскы рееміґранты з Босні, Буковины, Німці, Ромы, Полякы з Кресів і Лемкы. Русиньску культуру вказал Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця «Кычера».

Русины тіж боронили свою державу в 1939 р.

1. вересня/септембра в Варшаві, в 80. річницю початку ІІ світовой войны, президент Польской Республикы Анджей Дуда повіл, што в вересни/септембрі 1939 р. свою державу боронили громадяне ріжных нацийональности. Окрем інчых спомянул і на Русинів. Вельох президентів і шефів делеґаций, в тым американьскій віцепрезидент Майк Пенс, президентка Словацкой Республикы Зузана Чапутова, президентка Хорвациі Колінда Ґрабар-Кітарович і президент Украіны Владимір Зеленьскій почули, што в 1939 р. довєдна зо вшыткыма вірныма громадянами Польщы і Русины бороли ся за свою державу. Президент Дуда повіл, же як одповідю на товдышню аґресию Німец, Совітского Союзу і іх союзників была бы рішуча і активна акция, протиставліня ся аґресиі зо стороны Заходу, то можливе, же не было бы ІІ світовой войны і аґресиі на Чехословацию. Президент Німецкой Федеральной Республикы Франк Вальтер Штайнмаєр повіл, же ніт в Европі другого такого місця, де рівно тяжко му повісти дашто в своім материньскым языку, а Майк Пенс спомянул на героізм і одвагу вшыткых тых, котры воювали з нацизмом.

70-літя пшемківской парохіі

В найблизшу суботу, 7. вересня/септембра, в Пшемкові на Нижнім Шлеску пройдут ювілейны торжества повязаны з 70. річницьом ериґуваня місцевой православной парохіі і 40. річницьом служыня місцевого священника як раз серед Лемків в Пшемкові. Торжественны богослужыня зачнут ся о год. 9.30 од привитаня архієпископа Юрия. По Божескій Літургіі служеный буде молебен, а пак одбуде ся посвячыня пропамятного креста на памятку 70-літя ериґуваня православной парохіі. Парохія св. Михала Арxангеля была основана два рокы по акциі «Вісла». Першым парохом был о. Віктор Масік, а вірныма выселены Русины з Лемковины. Належыт до зеленогірского деканату і єст єдном з найбільшых в тій части Польщы.