Зачатком юла на італійскім порталі L’Espresso была публікована статя під назвов Споза сцены. Францісків забытый „подарунок“ Українцям. Чітаня є веце як інтересне і з русиньского боку.
Автор статі пише о тім, же Папа римскый Франціск ся іщі перед планованов стрічов із представителями Україньской ґрекокатолицькой церькви стрітив з Владиміром Путіном, што мало істо вплив і на його прояв, котрый мав о день пізніше, і в котрім не хотів дотуляти ся складных вопросів воєньского конфлікту, конфліктів меджі окремыма церьквами. Но што є найголовніше, Українці ся в Римі не дочекали подарунку, котрый їм пророковав Клавдіо Ґуґеротті, нунцій на Україні, кедь їм бісідовав, же папа їх подарунком хоче оцінити в рамках 30-ой річніці выходу спід землі.
Україньска ґрекокатолицька церьков так могла іти до Ватікану з надійов, же Папа їм може хоче выповнити їх великый сон. Сон, же Київ буде піднятый на патріархалну церьков. Навеце, же ся може порішыть і далшый „проблем“, а русиньска Мукачівска ґрекокатолицька єпархія, котра має статус церькви sui iuris, свій статус стратить і буде підпорядкована церьковным властям в Києві. Но подарункы ся не роздавали. Верьхній архієпіскоп Шевчук одышов домів в єднакій позіції, як до вічного міста і пришов.
Інтереснішов частьов статі є друга половина, котра вже не бісідує о забытім подарунку про Українців, но зато там мож дочітати ся о можливім дарі про Русинів.
Автор статі ся зосереджать на особі архієпіскопа Кіріла Василя, секретаря Конґреґації про восточны церькви. Пише, же Папови, котрому не пасує конзерватівізм Василя, бы барз пасовало послати го домів, на Словакію. І такой ся і одкрывать можливость. Тов бы мало быти сотворіня нового верьхнього архієпіскопства (єднакый статус днесь має і Україньска ґрекокатолицька церьков), на чолі котрого бы стояв як раз Кіріл Василь. Мала бы то быти Ecclesia Ruthenorum – русиньска церьков подля обряду, і належати бы до ньой подля автора статі мали днешня словацька метрополія, в котрій бы выникла і нова єпархія в Гуменнім, мадярьска метрополія, хорватьска церьков, причім не є пояснено, ці включно з ньой одділеной єпархії в Руськім Керестурі, плус, і то найвекшый бонус, Церьков Матірь – Мукачівска ґрекокатолицька єпархія, котра має коло 200 тісяч вірників.
Ясне діло, же така церьковна штруктура бы не была за народностями русиньска, быв бы то мікс многых народностей. Но предці лем кількость Русинів бы в ній представльовала незанедбательный елемент, з котрым бы вже требало раховати. Словакізація, мадярізація, українізація ці будьяка „зація“ бы ся не годна была робити так легко, кебы в Ecclesia Ruthenorum были довєдна в окремых єпархіях Русины з Підкарпатя, Словакії, Мадярьска, Хорватії, припадно Сербії. Зміна церьковной політікы односно Русинів бы была на столі і мала бы за собов нараз велике чісло людей. Просто повіджене, таке верьхнє архієпіскопство бы не было чісто русиньске, но мусило бы быти і русиньске, а подля того ся і справовати.
Є правдов, же од публікованя статі ся сітуація дакус помінила. Надійный подля автора верьхній архієпіскоп русиньской церькви владыка Кіріл Василь дістав од Папы Франціска посаду в далшій конґреґації. І то не в будьякій, а прямо в Конґреґації про навчаня віры. Зато ся уж появили шпекулації о тім, ці подарунок про Русинів не пропаде єднако, як пропав і подарунок про Українців.
Автор споминаной статі пише, же „ревізія“ дарів бы мала прийти в септембрі. Увидиме. Но мы уж теперь можеме знати, же ці то скінчіть з дарунками про єдных і другых так або іншак, тогорічна осінь буде якбач барз тепла. Бо кажде рішіня або нерішіня выкличе реакції на обидвох боках, і абсолутно не мусять быти тоты реакції приємны.
(Споминану статю в італійскім, анґліцькім, іспаньскім і французькім языку мож прочітати ту.)
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: grkatke.sk.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА