Ґлобалне отепліня

Тым, котры бісідують, же Русины не існують, зіставать тото саме, што тым, котры бісідують, же не існує ґлобалне отепліня. Можуть собі то думати, но то є так вшытко.

Ніт, не буду брати на себе роль якогось екотерорісты, не буду бісідовати, што вшытко бы сьме мали або не мали робити, жебы сохранити нашу планету. Но думам, же Земля давать ясны сіґналы о тім, же штось не є в порядку. На другім боці не вылучую ани то, же Земля собі з тым порадить. Але в днешній сітуації, кедь видіти, же лед ся небезпечно топить од Аляскы по Гімалаї, і клімат якось шаліє в многых частях світа, є уж аж смішне быти такым іґнорантом, котрый буде бісідовати, же жадне отепліня не існує. Самособов, право на свій погляд не беру никому. Покля є чоловік несогласный з тым, же якесь ґлобалне отепліня існує, може з тым быти несогласный, но то є так вшытко. Реаліту його погляд нияк не змінить.

В остатнім часі на Словакії могли сьме ся дочітати інтересны справы. Были дві, обидві дотуляли ся русиньского языка. Полдя авторів статей якбач русиньскый язык не існує. В році 2019. З фінанчнов підпоров од найвысшых орґанів.

Юнове выданя словацького научно-популарного місячника о історії з назвов Historická revue мало головну тему Славяны і їх языкы. В часописы має публікованы матеріалы і Петер Женюх із Славістічного інштітуту Словацькой академії наук, котрый окрім іншого зробив основну характерістіку і пописав славяньскы языкы окремых языковых ґруп – западославяньской, выходославяньской і южнославяньской. В характерістіці не є спохыбненый жаден язык, в тім чіслі ясно Женюх дефінує окремый сербскый і хорватьскый язык, окрім єдного – русиньского языка. Як професор пише, у выходославяньскій языковій ґрупі вытворив ся російскый, білоруськый і україньскый язык. „При конштітуованю карпаторусиньского языка грали головну роль мімоязыковы (културно-ідентіфікачны) діятелі, кедьже тот язык обсягує вшыткы знакы, котры го повязують з україньскым языковым середовиском,“ пише Женюх.

Інтересне, же днесь робітник Словацькой академії наук, котрый даколи сам публіковав свої стихы по русиньскы у Народных Новинках, днесь спохыбнює існованя єдного, єдиного славяньского языка – русиньского, хоць знаме, же науковы діскусії о існованю або неіснованю ведуть ся і о далшых языках. Як бонус цілой сітуації є то, же часопис выходить з підпоров Міністерства школства Словацькой републікы. Кедь ся на статю зареаґовало з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, одповідь од шефредактора была така як од Пілата: Каждый автор має право на свій погляд. Не буду вже розписовати, же в тім самім выданю є і статя Українці і їх язык од Марії Чіжмарьовой, котра є чістов пропаґандаов, а не серьйозным матеріалом.

В тім самім місяці (кебы єм хотів коншпіровати, повів бы єм, же то планована атака) в часописі про дітей Bublina пояснюють нашым найменшым чітателям діалекты на Словакії. Самособов там, де бы мав быти простор русиньскых діалектів, є подля часопису область україньскых діалектів. В пізнішій комунікації з редакційов было пояснено, же в часописы выходили з літературы, котра была зроблена перед роком 1989. Но вопросом зіставать: А кого тото має інтересовати? Часопис є выдаваный з підпоров Міністерства културы Словацькой републікы, конкретно з грошей Фонду на підпору уменя і Русины, з котрых дані то є так само плачено, маяють быти спокійны, же в редакції хоснують комуністічну ідеолоґію?

Є смутне, же 30 років по зміні режіму, 30 років по тім, што ся могли Русины знова надыхнути і зачати ся голосити ку свому, іщі все хоснують ся „тихы средства“ українізації, котры суть навеце плачены з державных грошей. Українізує ся, но не прямо Українцями, а різныма науковцями або редакторами дітячіх журналів. Тым ся барз красні формує мніня людей, котры іщі і днесь будуть думати, же Русины, то лем часть Українців.

Но таке діяня істо не зістане без одповіді Русинів. Не зістане без одповіді зато, бо люди, котры бісідують же Русины і русиньскый язык не існують, суть єднакы як тоты, котры бісідують, же не є ґлобалного отепліня. Думати собі то можуть, но то є так вшытко. Реаліту їх погляд нияк не змінить. Русины ту суть, і не зістануть тихо.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА