Світовый конґрес дале веде Лявинець. Важным про СКР є далшый перепис населіня

5-го і 6-го юла 2019-го року в Любовняньскый купелях на Словакії проходили штири пленарны засіданя XV. Світового конґресу Русинів (СКР). Кресло председы СКР і на третій дворічный мандат здобыв Др. Штефан Лявинець із Мадярьска (родак із Підкарпатя). В резолуції з конґресу находить ся і части, котры занимають ся слідуючім переписом населіня.

Делеґаты окрім робочіх частей конґресу были участны і на Дні Русинів Словакії, котрого термін тот рік переніс ся із 12-го юна, коли є тото свято на Словакії схвалене Світовым конґресом Русинів, на 5-го юла, жебы могли на нім брати участь і гості конґресу споза граніць. Културный проґрам, на котрім выступали головно домашні, але і загранічны ансамблі і інтерпреты, одбыв ся на амфітеатрі Дубне в селі Камюнка. Участным на Дні Русинів Словакії быв і підпредседа словацького парламенту Бела Бугар, котрый ся участным коротко зо сцены приговорив.

Одкрытя і діскусія

Першый день пленарных засідань быв святочный і діскусный. Світовый конґрес Русинів своїм писмом поздоровили презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова і премєр влады Словацькой републікы Петер Пеллеґріні, якый і фінанчно підпорив проходжіня конґресу на Словакії вєдно із председом Пряшівского самосправного краю Міланом Маєрьскым. Того на святочній части одкрытя заступала ведуча Одбору културы Пряшівского самосправного краю Емілія Антолікова. Конґрес пришли поздоровити і далшы цінны гості.

Як вже наша редакція інформовала, як раз почас святочного одкрытя были переданы і Премії Василя Турока – Гетеша за область розвитку русинськой културы, котры здобыли тот рік Анна Кузмюкова і Іван Поп. Председа СКР передав і почестны грамоты далшым русиньскым особностям і орґанізаціям. Веце о першій части конґресу мож дочітати ся за тым мотузком.

По святочній части слідовало перше пленарне засіданя, в рамках котрого прочітав свою справу о діялности СКР і Світовой рады Русинів за дворічный меджіконґресовый період председа СКР Штефан Лявинець. Окрім іншого вказав вшыткы писма, котры были од нього загнаны україньскым властям, але і меджінародным інштітуціям в справі вызнаня прав Русинів Українов і їх діскріманції з боку той державы. Свою справу прочітала і Ревізна рада СКР, котра інформовала о господаріню конґресу за остатні два рокы. Пополідне, в рамках другого пленарного засіданя проходила діскусія приголошеных делеґатів конґресу.

Засіданя комісій і оціньованя роботы членьскых орґанізацій

Суботняйшый робочій проґрам зачінав дополідне засіданьом конґресовых комісій, котрых є пять: про освіту і язык, про културу, про історію, про масмедії і выдавницку діялность, про турізм і ґранты. В тім самім часі засідав і IX. Світовый форум русиньской молодежи, котрый окрім іншого выбрав собі свого нового председу. Тым став Петро Ярінчік, голова орґанізації молоды.Русины із Словакії.

Почас третього пленарного засіданя СКР в суботу дополідне наперед выслухали делеґаты справы о діялности од председів окремых конґресовых комісій і о їх планах до будучности. Олена Дуць-Файфер, предсидателька Комісії про освіту і язык СКР пропоновала, жебы конґрес орґанізовав переглядку дітячіх декламаторів із членськых держав конґресу, што бы могло помочі тому, жебы діти познали окремы варіанты русиньского языка. Ку темі роботы з дітми бісідовав і председа ґрантовой комісії Владимір Противняк, якый вказав на то, же минулый рік успішно зреалізовав ся табор про дітей із членьскых держав СКР на Словакії, но тот рік проєкт за його словами не быв підпореный (комісія такый проєкт не дістала). За словами Противняка треба глядати путь, жебы тот табор міг робити ся реґуларно шторік, жебы русиньскы діти не кінчіли в україньскых таборах, што ся теперь за його словами діє.

Комісія про історію знова пришла із пропозіціями, жебы выдавати в рамках конґресу книжкы і зобрникы, вєдно із културнов комісійов бы хотіли робити на книжці о народных кроях Русинів. Масмедіялна комісія звернула увагу на то, же треба обновити і зробити функчнов вебсторінку СКР, де бы были нелем основны інформації о конґресі і Світовій раді Русинів, але і вшыткы документы, резолуції, загнаны писма у веце языковых варіантах, жебы были доступны нелем членам конґресу, но і шырокій публіці, котра інтересує ся тыма справами.

По комісіях оцінив перед делеґатами дворічну роботу новый председа Світового форуму русиньской молодежи Петро Ярінчік. За тым выступали членове Світовой рады Русинів, котры оціньовали роботу своїх орґанізацій – тых, котры суть членами конґресу, а і тых, котры не суть, за остатній період. На кінцю третього пленарного засіданя делеґаты на пропозіцію делеґацій за окремы державы одголосовали новый склад Світовой рады Русинів, значіть выконного орґану СКР в меджіконґресовім періоді.

Новый склад Світовой рады є: Мартін Караш за Словакію, Андрій Копча за Польщу, Микола Бобинець за Україну, Штефан Лявинець за Мадярьско, Ян Чопік за Чеську републіку, Дюра Папуґа за Сербію, Мійо Шайтош за Хорватію, Ґеорґій Фірцай за Румунію і Джім Кепчар Каміньскый, котрый за Северну Америку вычеряв у Світовій раді Джона Ріґеттія. В раді сидить і Петро Ярінчік за Світовый форум Русиньской молодежи а Павел Роберт Маґочій, котрый є честным председом Світовой рады Русинів.

Выборы нового председы СКР

Четверте пленарне засіданя в суботу пополідне одкрыв честный председа Світовой рады Русинів Павел Роберт Маґочій. Першым пунктом были выборы нового председу Світовой рады Русинів, котрый є єдночасно і председом СКР.

До выборів приголосили ся двоми кандідаты, котры выступили перед выборами і презентовали свої цілі у функції председы делеґатам. Кандідатами были Штефан Лявинець, дотеперішній председа, і Микола Бобинець. Кандідаты ся вже у выборах стрітили перед двома роками в хорватьскім Осієку, но втогды быв іщі третій кандідат Джон Ріґеттій. Покля Микола Бобинець збудовав свою кандідатуру на тім, же кебы быв председом СКР, легше бы ся му бісідовало з україньскыма властями о вызнаню Русинів і можливости записати собі русиньску народность в слідуючім переписі населіня на Україні, Штефан Лявинець говорив о продовжованю зачатой ним роботы і о общіх темах, котры суть потрібны про цілосвітовый русиньскых рух.

Выборы скінчіли єднозначно про детеперішнього председу Штефана Лявинця. Тот здобыв 55 голосів од 80-ох голосуючіх делеґатів. Микола Бобинець уж другый раз програв і свій голос му дало лем 24 делеґатів.  Єден голос быв неплатный. Бобинцьови істо не помогло, же остатнє узнесіня Світовой рады Русинів, котра засідала 18-го мая 2019-го, саботовав. Світова рада втогды вырішыла протестовати писмом проти україньского Закона о фунцкіонованю україньского языка як державного языка, котрый є діскріміначный односно народностных меншын. Микола Бобинець пізніше писав, же рада нич таке не прияла, же чуджі гражданы вмішують ся до справ Україны і діштанцовав ся од документу. Тото, але і далшы попередні актівіты, котры ішли проти діялности конґреса, были Бобинцьови на конґресі припоминаны веце делеґатами.

Послинили функцію честного председы і секретаря

Старновый председа Штефан Лявинець по выборах потвердив у функції секретаря конґресу Владиміра Противняка, котрый з ним співпрацовав уж в попередніх періодах. Председа так само запропоновав додаткы до штатуту СКР, котры были делеґатами схвалены.

Додатками мінить ся і посилнює функція честного председы Світовой рады Русинів і секретаря конґресу. Председа теперь вже прямо на основі додатку в штатуті веде части пленарных засідань конґресу, почас котрых голосує ся о складі новой Світовой рады Русинів і о новім председови СКР. Честный председа тоту функцію повнив уж на остатніх двох конґресах, но не было то зазначено в штатуті як його функція. Так само честный председа офіціално одтеперь репрезентує СКР на їднанях, на котрых не може быти председа. Іде головно о їднаня в Северній Америці. Так само буде одтеперь позываный на кажде засіданя Світовой рады Русинів як сталый член.

Секретарь СКР може подля нового додатку підписовати як штатутарь документы намісто председы СКР, покля то выжадує час, наприклад подаваня ґрантовых проєктів, но все аж по схваліню председом. Тото рішіня є чісто практічнов справов, кедьже председа не є на Словакії, і не все ся допереду дасть доїднати підписованя документів.

Резолуція апелує на перепис і денаціоналізацію через церьков

Завершалным пунктом остатнього пленарного засіданя XV. Світового конґресу Русинів было приятя резолуції і оголошіня орґанізатора слідуючого конґресу. XV. Світовый конґрес Русинів одбуде ся в Польщі (планує ся, же то буде в Криніці) і орґанізатором буде Стоваришыня Лемків.

Зо схваленой резолуції, котрой текст буде опублікованый, мож спомянути головно три важны пункты. Конґрес реаґує на то, же в році 2020 має быти на Україні і у 2021-ім році в остатніх европскых державах проходити далшый перепис населіня. Делеґаты конґресу в документі мають надію, же фурмуларі будуть методічно приготовлены так, жебы знова Русины могли ся ясно приголосити ку своїй народности і свому материньскому языку без будьякых похыбностей в тых термінах і деформацій резултатів. Апелують на Україну, жебы конечно вызнала на державній уровни народность Русин і дала у формуларях ку перепису населіня окрему колонку про народность Русин, як і окрему колонку про материньскый язык русиньскый. З тым, же тоты резултаты будуть пак правдидо публікованы, і не будуть врахованы до резултатів як субетнос україньского народа. Одкликують ся при тім на меджінародны документы, котрых сіґнатарьом є і Україна, і котры ґарантують народностным меншынам і їх языкам охорону і розвиток. Делеґаты при тім підкреслили, же так є то у вшыткых демократічных европскых державах і Україна хоче быти меджі тыма державами, хоче стати членом Европской унії, што Русины вітають. Но як раз зато мусить Україна дотримовати европскы демократічны штандарды, котры дотуляють ся людьскых і меншыновых прав.

Што до перепису, СКР у резолуції апелує і на русиньскы орґанізації, котры не суть членами конґресу, жебы споїли ся силы і помогли тоты орґанізації з актівностями перед переписом населіня з тым цільом, жебы резултаты были про Русинів знова успіхом.

Далшым важным пунктом резолуції є выражіня знепокоїня над тым, же через церьковны обряды проходить денаціоналізація Русинів, і то єдно в котрій церькви, і в котрій державі, бо діє ся то всядыль. З резолуційов будуть познакомлены державны і церьковны власти, як і меджінародны інштітуції, котрых ся тота тема дотулять.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА