Чітати текст Узнесіня із Зъїзду проукраїньской орґанізації „Об’єднання лемків“, котре было надруковане в журналі Ватра, є досправдова комедія. Свідчіть о выпорожніню орґанізації, про котру не існує ани крок наліво, ани крок направо.
Є даремне заподівати ся вшыткыма, мірно повіджене, глупостями, котры собі „соєдинены“ до того документу дали. Покля ся чують быти наслідниками Київской Руси, най ся чують. Но особно бы єм рекомендовав вернути ся ку основній історіоґрафії, жебы не путати факты із своїма желанями. Но што даремне не є, то є посмотрити ся на тото, хто кому обмеджує права, хто є узурпатор і што узурпує собі.
В споминанім документі, публікованім лем в польскім языку, пише ся о тім, же дакотры лемківскы орґанізації выжадують хоснованя кодіфікованого языка, што проукраїньскым Лемкам не є по волі. Арґументують, же Лемковина є богата на діалекты, і они не хотять хаос, давають матеріалы у вшыткых языковых кодах, бік по боці. Норматівный язык є про них штучный, є то лемківске есператно, є то політічна справа, неприродный язык, і выжадованя хосновати норму є засягованьом до їх демократічных прав.
Панове і дамы, єдным із найвызначнішых резултатів демократічных прав, котры Русины, якых в Польщі назвывають Лемками, здобыли по зміні режіму і 40-річній українізації, то можливость кодіфіковати свій язык. Тот єден із найвызначнішых фактів не бере никому право бісідовати меджі собов на діалектах – так в Польщі, як і на Словакії або на Підкарпатю. Тот факт не сперать никому выдати наприклад книжкы поезії, оповідань, котры будуть написаны в даякім конкретнім діалекті, кедь то має сповнити свою функцію. Но зробліня норматівного языка, то є, по перше, выражіньом самобытности русиньского народа – котру признавать і Польща, а далше потреба, покля хочеме мати школы, кедьже не мож учіти язык в каждім селі іншак, покля хочеме мати медії, котры бы мали быти языково єднотны і міг бы єм продовжовати. Не быти українізації, Русины Лемковины могли мати норму давно, і днесь бы не были жадны діскусії, бо історічны приклады писаной, і кедь некодіфікованой якось офіціално, нормы Лемкы мають.
Но кедь пишете о хаосі, котрый не хочете робити, хто реално запроваджать хаос? Тот, хто намагать ся дотримовати кодіфікованый язык, ці тот, хто хоче бік по боці писати в десятьох варіантах языка? І, дорогы, де там має місце україньскый язык, в котрім вы пишете у своїм журналі Ватра? То є підпора жывых діалектів меджі Лемками? Ліпша варіанта як хоснованя свого норматівного языка? То є неполітічне, тискати україньскый язык меджі Русинів (Лемків)?
Одкликованя ся, же хтось сягнув на ваше права, бо зробив норму, є найвекшов глупостьов, котру єм коли міг прочітати. Є єдным із найвысшых і основных прав каждого народа кодіфіковати свій язык. Же є язык „штучный“, як пишете, повічте прошу, норма котрого кодіфікованого языка не є властно так дакус штучна, котрый язык быв кодіфікованый так, же вшыткы діалектолоґічны ґрупы могли быти спокійны? Думам, же такый приклад не найдете.
Но і кедь уж сьме коло тых прав, посмотьме ся на них близше. Є каждого властным рішіньом, кым ся чує быти. Нихто му до того не може засяговати. Покля ся хтось чує быти Українцьом, і кедь має хоцьбы монґолске походжіня, то його справа. То ґарантують нелем конштітуції окремых демократічных держав, але і різны меджінародны документы. Русиньске середовиско не атакує чутя людей, котры чують ся быти Українцями. Русиньске середовиско зосереджать ся на всокочіню свойой ідентічности і выступать проти тых, котры тоту ідентічность атакують, котры бы Русинам хотіли взяти властный голос, право мати свій язык ітд. Просто, русиньске середовиско не може зістати тихо, кедь ту хтось, навеце за державны грошы, хоче українізовати Русинів, а тото саме бы было, кебы їх хотіли полонізовати, словакізовати, мадярізовати або будьяк перерабляти, або кедь хтось хоче бісідовати, же Русинів як окремого народа не є.
І што робить „найвекша“, як ся самы называють, лемківска орґанізація „Об’єднання лемків“? Одкликує ся на Київску Русь, на свою приналежность ку україньскому народу і, а тото є найважніше, норматівный язык означує іронічно за хаос, есперанто, політічну справу, Русинів з Лемковины означує за „лем лемків“, або пише о тім, же прорусиньскы орґанізації роблять „планый“ образ о Лемках у світі. Ніт, они творять правдивый образ о Лемках. Та хто кому сягать на права, хто бы ся мав одкликовати на конштітуцію і меджінародны договоры?
Пересвідчіня членів „Об’єднання лемків“ о їх приналежности до українського народа веде ку єдиній справедливій можливости. Приголосити ся до україньскых орґанізацій, жадати свого представителя меджі україньскыма представителями, жыти собі з грошей про Українців і дати Лемкам, котры суть в Польщі вызнаны як окрема, на никім незалежна етнічна ґрупа, святый покій. Але тото уж барз не хочеме, гейже? Предці лем є ліпше сидіти меджі „своїма“.
Дотримованя норматівного языка не є порушованьом прав дакого, є то єдна з найосновнішых справ про народ. Кедь хтось сягать дакому на права, то точно тоты, котры ведуть неґатівну кампань проти Русинів.
Узнесіня зъїзду не приносить нич, лем фразы, котры свідчать о тім, же проукраїньска орґанізація є выпорожнена, зробити крок ту або там не годна. Дайте мі мішок з буквами з гры Scrabble і годен єм насліпо поскладати текст, котрый буде мати векшый смысел.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА