По 9-ох місяцях влада знова засідала в Меджілабірцях. Дала далшый міліон

Вже другый раз за девять місяців зорґанізовало ся у віторок 9-го апріля 2019-го року выїздове засіданя влады Словацькой републікы в Меджілабірцях. Владный кабінет премєра Петра Пеллеґрініго контрольовав наштартованы актівности в рамках акчного плану про окрес, но наплановав і далшы актівности.

Окрес Меджілабірці належыть меджі найменше розвиты окресы на Словакії. На засіданю, котре проходило 3-го юла 2018-го року влада про нього схвалила міліон евр. До 2022-го року собі втогды кабінет наплановав в рамках акчного плану знижыти безробітность. Днесь окресу дала влада знова понад міліон евр. Грошы будуть загнаны до 31-го мая.

„Было то добрых девять місяців“

Як премєр Пеллеґірні авізовав іщі перед засіданьом в Меджілабірцях, влада хотіла сконтрольовати наприклад приход інвестора, котрый мав у промысловім парку вытоврити новы робочі місця.

Попередніх девять місяців оцінив перед засіданьом позітівно. „Думам, же то было добрых девять місяців, бо сьме зробили множество змін. Перенесли сьме реґіоналный розвиток під підпредседу влады. Має то теперь єден із найвысше поставленых членів влады як покровительску орґанізацію і справы, думам, порушали ся, но радше зохаблю Меджілабірчанів, што собі о тім думають,“ цітовала аґентура TASR словацького премєра.

Реакції Меджілабірчанів были різны. Дакотры выразили ся про словацькый денник Korzár. Векшына бісідовала о потребі творіня новых робочіх місць. Покля єдны бісідовали, же міліон евр од влады поміг, докінця і селам в окресі, нашли ся і такы погляды, же тоты грошы в реґіоні нич вызначно не овпливнили.

Новы місця ся уж вытворили

В рамках Акчного плану розвитку окресу Меджілабірці, котрый влада схвалила минулый рік, выникло дотеперь 157 робочіх місць, о чім інформовав підпредседа влады Словацькой републікы про інвестіції і інформатізацію Ріхард Раші на пресконференції по засіданю влады. В літі собі влада дала ціль вытворити 377 робочіх місць до 2022-го року. І теперь рахує з тым, же до року 2020 може в рамках акчного плану выникнути в окресі іщі далшых 220 робочіх місць.

Безробітность в окресі была ку кінцю 2017-го року 12,83 процента, ку кінцю фебруара того року то было 10,68 процента. Ціль є досягнути безробітность окресу Меджілабірці на уровни 6,76 процента.

Далшый міліон про оркес

Влада днесь плановала дати окресу Меджілабірці далшый міліон евр. Наконець суму підняли о 70 тісяч.

Найвекша сума має іти прямо місту, де жыє половина жытелів цілого окресу. Грошы мають іти на обновліня автобусовой і желізнічной штації, выбудованя компостовиска, выбудованя місць на контайнеры, управы в промысловім парку, реконштрукції пішників ці дофінанцованя здравотницькой інфраштруктуры включно закупліня ренґену про містный шпыталь, котрый є маєтком міста. Лем ренґен дістав дотацію 150 тісяч, 50 тісяч має місто із попередньой дотації, як інформовав на пресконференції пріматор Владіслав Вышньовскый.

Грошы і на памятник освободжіня ці на Варголів музей

Далша часть грошей дотулять ся окремых сел. Влада їм дала фінанції на реконштрукції і модернізації сільскых будов, містных драг, але і на реґулацію потока.

Кабінет выділив наприклад 40 тісяч евр на реконштрукцію інфраштруктуры в селі Красный Брід. Єднака сума піде на дофінанцованя обновы сільской будовы, де є клуб молодых і пензістів в селі Радвань над Лабірцьом. Рошківці здобыли 30 тісяч на реґулацію потічка, Репеїв буде за 20 тісяч обновльовати цінтерь і його околіцю.

О 70 тісяч плановану дотацію влада підняла з двох причін. 21-го септембра буде 75-та річніця од освободжіня першого села на теріторії Чехословакії – Калинова. 30 тісяч днесь кабінет дав на обнову памятника освободжіня в селі, жебы торжество могло проходити достойно. Другов причінов є переломеный міст в селі Чабины. Тот є головнов драгов ку желізнічній штації і є потрібне го рішыти. Зато днесь было приділеных на тото діло 40 тісяч евр мімо планованых дотацій влады.

Грошы ідуть і на културу. Будуть ся куповати крої про фолклорный ансамбель, але і гардвер про авдіопроводників в різных чуджіх языках про Музей модерного уменя Енді Варгола.

О музею премєр і підпредседа влады говорили на пресконференції лем позітівно. Ріхард Раші повів, же быв і в музею в Піттсбурзі, но тот в Меджілабірцях, єден із двох у світі і єдиный в Европі, є за його словами ціннішый, што дотулять ся експозіцій. Премєр Пеллеґріні зясь бісідовав, же директор музею Мартін Цубяк добрі схосновав грошы, котры вже дістали од влады на спрацованя проєкту реконштрукції музею, котрый ся прємрови любить. Влада, і кедь знать, же то буде дакількоміліонова інвестіція, тоту реконштруцкію хоче фінанчно підтримати.

В рамках днешнього роздільованя міліона евр влада підпорила і проєкты Ґрекокатолицькой і Православной церькви в оресі.

Жрідло фотоґрафії: Peter Pellegrini.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА