105 років тому одсудили православных Русинів. Адвоката хотів робити і Масарік

Зачаток 20-го столтітя є в русиньскій історії повязаный із мадярізаційов русиньского населіня в Угорьскім кральовстві. Єдным із средств мадярізації в тім часі стала і Ґрекокатолицька церьков. Дакотры Русины выбрали форму пасівного протесту проти такой політікы – принимали православіє і на Підкарпатю зачав діяти православный рух.

Тото ся занедовго стрітило з неґатівнов реакційов державы. 29-го децембра 1913-го року в Мараморош-Сіготі зачав такзваный Другый Мараморош-Сіготьскый процес. Вырок суду пришов 3-го марца 1914-го року. 33 особ было одсудженых. Меджі нима і будучій депутат.

Обвинены із велезрады

Кедь бісідуєме о судных процесах із православныма Русинами, є добре припомянути, же перед тым знамішым процесом із перелому років 1913 і 1914 проходив іщі єден процес.

Першый Мараморош-Сіготьскый процес проходив у 1904-ім році і перед судом было обвиненых 22 селянинів, із котрых 9 было одсудженых на різны кары арештованя і заплачіня штрофу. Мараморош-Сіготьскый суд, котрый зачав засідати на кінцю 1913-го року, быв уж Другый Мараморош-Сіготьскый процес, і кедь ся векшынов у літературі з тым терміном не стрічаме.

Судный процес в Мараморош-Сіготі із 1913-го року проходив проти 94-ох русиньскых православных селянинів. Хлопи і жены поставлены перед суд были у віці од 17 до 64 років. Угорьска юстіція їх обвинила із велезрады, із намаг підпорядковати православных Русинів під Російску православну церьков, із намаг о приєднаня части Угорського кральовства – комітаты Береґ, Уґоча і Мараморош – до Росії. Дале были обвинены із перепоїня на російскы політічны кругы посередництвом депутата російской думы (парламенту) ґрофа Владиміра Бобриньского, внуків Адолфа Добряньского – Алексія і Ґеорґія Ґеровскых, і головного пропаґатора православія на Підкарпатю архімандріты Алексія (Кабалюка), котрый быв рукоположеный в Росії.

Проти обвиненых „свідчіла“ Біблія

Як прокуратор в суднім процесі выступав Андор Ілеш, котрого досправдове призвіско было Іляшевіч і быв то мадярізованый Русин. Офіціалным адвокатом обвиненых Русинів быв менованый Юрай Яношка із Тренчіна, но селянины мали довєдна 17 адвокатів.

Як доказовы предметы были на суді хоснованы молитвенникы і богослужебны книжкы, Біблія выдана в Росії і конфішкована у православных. „Доказы“ о перепоїню оскраженых на „російску аґентуру“ додав поліцайный провокатор, мадярізованый Русин Арнолд Дулишковіч. Він і його фалошны доказы были роскрыти ґрофом Бобриньскым і Алексійом Ґеровскым, котры добровольно приголосили ся ку суду.

Адвоката хотів робити Масарік і Годжа

Мараморош-Сіготьскый процес выкликав бурливу реакцію в демократічных кругах Европы, котры остро одсудили діяня угорьской юстіції.

Чеськый депутат рішской рады Вацлав Клофач выступив із інтерпелаційов у австрійскім парламенті. Адвокатів обвиненым Русинам хотіли робити і дві вызначны політічны особности. Томаш Ґарік Масарік, котрый став пізніше першым презідентом Чехословацькой републікы, якой теріторійов была і Підкарпатьска Русь, і втогдышній словацькый депутат в угорьскім парламенті Мілан Годжа. Tот по выникнутю сполочной державы Чехів, Словаків і Русинів так само належав ку політічным елітам, як член аґрарників і пізніше републіканів быв вецераз міністром і од 1935-го до 1938-го року быв на посаді премєра Чехословацькой републікы. Но ани єден з них не дістав од угорьскых урядів позволіня, жебы могли обгайовати обвиненых.

Іґнорація доказів

Угорьска юстіція в цілім процесі іґноровала доказы о невині оскарженых, як і протесты европскых демократів. 3-го марца 1914-го року было 33 людей із 94-ох обвиненых одсуженых на цілково 37 років арешту і штроф 6800 корун. Архімандріта Алексій дістав штири рокы арешту і штроф 1000 корун.

Но угорьскы власти тым выроком суду не досягли, што хотіли. Не подарило ся їм застрашыти селянинів, навспак, одсуджены в очах віруючіх стали мучениками за віру і православный рух меджі Русинами на Підкарпатю далше укріпляв ся.

Одсудженый і мученый быв і будучій чехословацькый депутат

Меджі одсудженыма на споминанім процесі быв і пізнішый депутат Народного згромаджіня републікы Чехословацькой Кіріл Прокоп. Свідоцтво о тім дала його дівка Олга Прокоп, знама русиньска актівістка із Підкарпатя, у споминаню, котре записав Юрій Шиповіч.

„Нянько родив ся 1883-го року в селі Іза,“ зачінать споминаня Олга Прокоп. „В першых роках 20-го столітя в Ізі і у Великых Лучках зачав рух за православну віру. Вождьом того руху став Алексій Кабалюк. Хотіли Ізяне не так много: молити ся языком, котрый быв їм материньскым, жебы розуміти, о што іде в молитвах. Но мадярьскы власти у 1913-ім і 1914-ім році зробили Другый Мараморош-Сіготьскый процес. Мій нянько Кіріл Прокоп дістав єден рік і вісем місяців тюрмы і 300 корун штроф. Наперед сидів у Сіготі (днесь Румунія), дале в Дебрецині (Мадярьско), решту досидів у Комарні (днесь Словакія). Із няньковых скупых розповідань знали сьме, же в тюрмі арештантів страшно мучіли: были, тримали по пояс у студеній воді…,“ споминала Олга Прокоп.

Кіріл Прокоп став пізніше депутатом чехословацького парламенту за Аґрарьну (републіканьску) партію. Мандат депутата мав в од 1929-го аж по 1935-ый рік. По анексії Підкарпатьской Руси Совітьскым союзом і він став знова єднов із жертв політічных репресій. У 1949-ім році дістав десять років арешту, його родині – жені з дітма, конфішковали маєток і мусили жыти у великій біді. Ани два процесы і тяжкы арештованя Кіріла Прокопа не зломили. Дожыв ся красного віку, 94-ох років і умер у 1977-ім році.

Жертвы процесу суть честованы

Як сьме вже спомянули, судный процес не досягнув того, што угорьскы власти хотіли. Навспак жертвы процесу стали в очах віруючіх мучениками і православный рух на Підкарпатю далше пошырьовав ся.

Одсуджены суть честованы доднесь. У 2007-ім році на бывшій будові Кральовского суду в Сіготі, в котрій процес із православныма Русинами проходив, была одкрыта памятна табла. Далшу таблу присвячену мученикам Мараморош-Сіготьского процесу мож найти і в Ужгороді. Находить ся на Катедралнім Кресто-Воздвиженьскім соборі Україньской православной церьвки.

Фотоґрафія: Святкованя Мараморош-Сіготьского процесу у 1934-ім році. Жрідло фотоґрафії: Портал Київське православ’я.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА