Праздник св. Димитрия Солуньского

В ден 8. листопада (26. жолтня за старым стильом) Церков споминат памят св. Димитрия Солуньского (гр. Άγιος Δημήτριος), зачысленого до лику великомучеників за Христову віру.

Св. Димитрий вродил ся ок. 285 р. в Солуни (то славяньска назва міста Тесалоніка в пілнічній Грециі) в богатій родині начальника того міста. Його родиче, хоц поважаны і знаны, вкрывали ся з приналежністю до християньской спільноты, а молодий Димитрий не одраз знал, же в його хыжы была капличка з іконами Ісуса Христа і Божой Матери.

Коли сам св. Димитрий остал начальником Солуня, одкрыто признавал ся до християнькой віры. В часах перед міланьскым едиктом цисаря Константина (313 р.), котрий вводил свободу вызнаваня християньства, не было то популярне. Тота одкрытіст привела до поневоліня св. Димитрия. котрий, коли ся дознал о тым рішыню цисаря Максиміяна, рішыл роздати цілий маєток бідным і потрібуючым.

В тым часі, цисар зорґанізувал в Солуни ігры. Іх найбільшом атракцийом был жолнір Леон, котрий, як головну ціль, мал забивати християн на арені. Сопротивил ся тому молодий, але міцно віруючий, християнин о імени Нестор, котрий попросил свого духового провідника св. Димитрия о благословліня протиставити ся Леонови. Кырвавий бій скінчыл ся перемогом Нестора, котрий наділ Леона на копію. Цисар, з причыны втраты свого улюбленого вояка, выдал розказ в тот же спосіб забити і Нестора, і його провідника – св. Димитрия – надіваючы іх на копіі.

Культ св. Димитрия скоро розшырил ся на цілий Балканьскій пілострів, а потім, враз з місийом свв. Кірила і Методия (тіж родом з Солуня), пришол в Карпаты.

До днес св. Димитрий Солуньскій остає покровительом десяток грекокатолицкых і православных храмів розсіяных по цілій Карпатскій Руси. Кєд бы не Акция “Вісла”, было бы іх більше. Тым самым, в Білцаревій, Щавнику, Розтоці Великій, Чорным і вельох інчых місцях Лемковины, рыхтували бы ся днес до кєрмешів.

(горі находит ся болгарска ікона св. Димитрия – джерело: Wikipedia)