Марґарита Місяк – «Медже Попрадом а Ославом»

Вроцлавскє выдавництво «Профіль» під конец 2018 р. выдрукувало дисертацию др. Марґариты Місяк пн. «Медже Попрадом а Ославом. Культурово-языкова достоменніст Лемків в етнолінґвістичных рамках».

Під тым дост скомпликуваным наголовком крыє ся ефект досліджынь, котрий авторка окрислила як реконструкция обшыри самоідентифікациі Лемків, в якій находит ся одповід на вопрос – што значыт быти Лемком? На тото звіданя в книзі доповідат специяльні добрана проба респондентів, котрых авторка зове «перехідным поколіньом». Тоты респонденты перешли в своім жытю пару історичных прорывів. Декотры вырастали іщы в часах австро-мадярской монархіі, жыли в часах ІІ Польской Республикы, зазнали опресыйных системів, а потім стали ся участниками найбільшого катаклізму в найновшій істориі свойой спільноты – експатрияциі, выселіня.

Дисертация з огляду на специфіку підниманых проблемів містила ся на пограничы ріжных науковых дисциплин – лінґвістикы, антрополоґіі, социйолоґіі, етнолоґіі і мат в обсягу шыроко закроєний історичний фон. Одтале яскраво вказана єст языкова лемківска довыселенча реальніст, яку авторка окрислят «в себе», домінацию і повселюдне хоснуваня лемківского языка з його історичныма особливостями, описаныма діалектолоґами. Інакше выглядат языкова ситуация «на чыжыні». В тым часі мож гварити уж про довязычніст, або вельоязычніст і постепенне трачыня і заниканя лемківского языка. Лем 15% досліджаных хоснує доднес лемківскій язык в домашніх контактах, а 85% нашотден радит выключні по польскы.

Дальша част дисертациі односит ся до дефініюваня респондентами власных языковых біоґрафій, якы мают послужыти до зовнішнього опису свого языка і стріч з інчыма бесідами. Єдна част книгы то описы «інчых» – Жыдів, Циґанів, Украінців, Німців, Росиян і Поляків, і лемківскій автопортрет. Остатня мериторична части то проба окрисліня на основі обовязуючой в традицийній социйолоґіі тзв. детермінантів достоменности (язык, реліґія, територия, істория) спільного вшыткым Лемкам «універсум».

Марґарита Місяк то языкознавчыня, доктор філолоґічных наук. Робит на Вроцлавскым Університеті на выділі Істориі Польского Языка. В роках 1999-2006 была лектором польского языка на Університеті в Ліль во Франциі. Єст лемкознавчыньом. В 2006 р. выдала докторску дисертацию – Лемкы. В кругу досліджынь над етнолінґвістичныма меншынами в Европі. Єст авторком цілого шора дописів, якы тыкают ся контактів і меджеязыковых влиянь.

Дисертация «Медже Попрадом а Ославом. Культурово-языкова достоменніст Лемків в етнолінґвістичных рамках» єст габілітацийном дисертацийом авторкы. Мож єй придбати на сайті Лем.фм за мотузком – ціна промоцийна 25.00 zł + почтове.

Долов поміщаме фраґменты рецензиі од проф. Яна Міодка:

2018. Misiak, Między Popradem a Osławą. Tożsamość językowo-kulturowa Łemków w ujęciu etnolingwistycznym, Wydawnictwo „Profil”, Wrocław 2018.

Pracę dr Małgorzaty Misiak z pełną odpowiedzialnością uznaję za jedno z najważniejszych na polskim rynku wydawniczym wydarzeń naukowych ostatnich lat, wypełniających dotkliwą lukę badawczą nie tylko w zakresie językoznawstwa, ale także historii, kulturoznawstwa, socjologii i psychologii społecznej. Oto bowiem autorka podjęła trud takiego właśnie – wszechstronnego – opisania świata Łemków – a ściślej odtworzenia tego stanu ich samoświadomości, w którym, jak pisze, zawiera się odpowiedź na pytanie: co to znaczy być Łemkiem? (…)

A jaki wyłania się z badań Małgorzaty Misiak Łemków portret własny? – Zdecydowanie dominuje, co jest całkowicie historycznie i psychologicznie uzasadnione, syndrom Łemka skrzywdzonego, także wykorzenionego, naiwnego, tęskniącego za utraconą małą ojczyzną (…). Wszystkie te obrazy prowadzą autorkę do łemkowskiego uniwersum tożsamościowego, obejmującego swym zakresem język, terytorium, religię i historię, nad którym ciągle unosi się trauma roku 1947 – wysiedlenia Łemków w ramach akcji „Wisła”. Uczy ono niestereotypowego oglądu zjawisk etniczno-językowo-kulturowych, a ostatecznie – w czym widzę największy walor pracy – tolerancji i szacunku dla drugiego człowieka.

(z recenzji prof. dra hab. Jana Miodka)