Ювілей Музею Лемківской Культуры

В 1968 р. лемківскы діяче покликали до жытя Музей Лемківской Культуры в Зындрановій, якій початково діял як Хыжа Памяток Лемківской Культуры. По 50. роках од основаня скансену Товариство для Розвитку Музею Лемківской Культуры зорґанізувало ювілейну стрічу, яка проходила в днях 6.-7. жолтня/октобра 2018 р.

Річницьовы подіі проходили в суботу в Гыровій, а в неділю в музейній загороді в Зындрановій. Торжества отворил ведучий товариства, Богдан Ґоч. Привитал він запрошеных гостів, в тым делеґациі лемківскых орґанізаций.

Гырова приняла запрошеных гостів

На подіі присутны были делеґациі з Польщы, Словациі і Украіны. Пришла делеґация Стоваришыня Лемків, яку репрезентувал предсідатель орґанізациі, Андрий Копча. Присутна была і друга делеґация з чужыны – Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця «Кычера». Лемківску меншыну в Украіні репрезентувал Владимір Шуркало, якій споминал, што Музей Лемківской Культуры в Зындрановій є місцьом, в котрым каждий приіздний Лемко з Украіны годен видіти вітчызну таком, яку ю спамятали переселенці. Спільну Комісию Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын Польской Республикы, як репрезентантка лемківской меншыны, представляла др Мирослава Копыстяньска.

Святкувати з найбільшым лемківскым музейом в Польщы пришли і другы активісты, якы ведут подібну діяльніст. З недалекого Вільвіце пришол властитель лемківской хыжы, любитель нашой культуры, колекцийонер – Тадеуш Кєлбасіньскій. Лемківску Едукацийну Загороду з Ґладышоа, яка явлат ся так само родинным скансеном, представляли основателі Дзюбинівкы – Данута і Ваньо Дзюбины.

Польскє середовиско было репрезентуване м.ін. через самоурядовы власти. Уряд Міста і Ґміны Дукля представляла Кристина Ружевич. Присутний был і директор недалекого Історичного Музею – Палацу в Дукли, Вальдемар Пулхлопек.

Toвариство для Розвитку Музею Лемківской Культуры, окрем Богдана Ґоча, репрезентували другы члены, в тым м.ін. бывший Підкарпатскій Консерватор Забытків – Здзіслав Ґіль, якій в тот ден шыроко розповіл м.ін. про нелеґальне підтримуваня музею в роках комуністичного режіму, а тіж вказал свою выставу фотоґрафій, на котрых видіти мож і памяткы деревяной архітектуры з Лемковины.

По привитаню гостів, А. Копча покус выпередил ведучого товариства і запропонувал спомнути на памят покійного Федора Ґоча (1929-2018) минутом тишыны. По ній Богдан Ґоч выголосил реферат, в котрым вказал на обставины основаня музею, його основателів, пізнійшу борбу з товдышньом польском властю, яка заміряла довести до ліквідациі музейной загороды, а тіж на рокы дальшого розвитку. Доповід збогачена была о цінны архівальны фотоґрафіі і документы, навязуючы до початків зындранівского скансену.

Внет пришол час на слово од присутных гостів. З желанями для музею выступили м.ін. др М. Копыстяньска, делеґациі Стоваришыня Лемків, Лемківской Едукацийной Загороды та інчы запрошены. Фінішом першого дня были выступліня Юлиі Дошны при акомпаніяменті Антония Пільха ай молодого дуету Ярко і Ганця.

Неділя в музейній загороді

Другій ден проходил уж на обшыри музейной загороды в Зындрановій. Подібні як ден перше, на запрошыня орґанізаторів до Зындрановой пришли дальшы гості, а серед них тоты, якы не змогли быти в Гыровій. Были серед них представникы лемківскых і украіньскых орґанізаций. Выголошены были рефераты і складаны ґратуляциі, м.ін. од делеґациі ЛАПіТ «Кычера». Серед присутных были м.ін. Антоний Крог, Людмила Шандалова зо Свидника, Ольга Бенч, бывша Ґенеральна Консуль Украіны в Пряшові, ци бургомайстер Дуклі – Анджей Бытнар. Промовляла жена покійного Федора Ґоча, так само долголітня опікунка Музею, Мария Ґоч.

Хвиля дозволила провести концертову част на подвірци перед музейныма обєктами. В тот ден музей был свобідно одкрытий для одвиджаючых і запрошеных гостів.

Істория

Початкы істнуваня Музею Лемківской Культуры в Зындрановій ідут од стрічы з 17. серпня/авґуста 1968 р. в Білянці. Там же прошла нарада при присутности лемківскых діячів. Были то Михал Доньскій, Михал Дзвінка, Федор Ґоч, Павел Стефановскій, Ярослав Трохановскій, Федор Кузяк та Леон Ґаль. Стріча закінчыла ся покликаньом до жытя Музейной Рады і Ізбы Памяток Лемківской Культуры в Зындрановій. Прото тіж офіцияльний початок музейной діяльности то 18. серпня/авґуста 1968 р. Музей початково фунґувал як Хыжа Памяток Лемківской Культуры.

Хоц офіцияльна діяльніст зачала в 1968 р., треба спомянути, што фактична діяльніст направлена на сохраніня материяльной спадковины Лемків зачала ся што найменьше десят років перше. В 1956 р. в Зындрановій покликаний был кружок Украіньского Соспільно-Культурного Товариства, в рамах котрого фунґувала тзв. Лемківска Секция. Были то початкы збераня експонатів. Ґу тому причынили ся вертаючы з выгнаня молоды лемківскы діячы, м.ін. Павел Стефановскій, Михал Доньскій, Ярослав Трохановскій. Протягом років основаны были народны колективы в Білянці, Грабі, Ганчовій, Бортным, Команчы, Туриньску, Полянах, Вільхівци і Зындрановій. Тота діяльніст помагала ратувату заєдно материяльну спадковину.

Вчас нарады пропонуваны были три ріжны локалізациі музею. Пропонувано покликати музей в Бортным, Зындрановій або в хыжы в ясельскым повіті. З захованого справопису з Білянкы выходит, што діяче розправляли тіж над правном формом діяльности. Конец-кінцьом музей зачал діяти незалежно од державных і орґанізацийных інституций. Фунґувал на основі товдышньой уставы о охороні памяток культуры, перестерігал законів і не давал основ до інтервенциі державных власти.

В 1976 р. на обшыри музею побудувано памятник в чест участників борбы о Зындранову і Дукляньскій Перевал і тых подій, якій внет был высаджений в повітря польскым войском. Польскы власти зашмаряли, што памятник был побудуваний в чест Украіньской Повстаньской Арміі.

Важном датом в музейній діяльности было вписаня 29. квітня/апріля 1983 р. загороды до державного реґістру памяток. В 1992 р. зачали орґанізувати свято «Од Русаль до Яна». Другом з подій, яку започаткувал Музей Лемківской Культуры, была Лемківска Творча Осін, што пізнійше была передана до орґанізуваня Стоваришыню Лемків і Рускій Бурсі в Ґорлицях. Причынком ґу тому было більше зосереджыня лемківской меншыны в Ґорлицях і поблизкых селах.

Од 1994 р. музей печатал часопис «Загорода», в котрым чытати мож было статі присвячены м.ін. культурі, творцям, етноґрафіі та істориі Лемків. За причыном фінансовых проблемів часопис перестано друкувати з кінцьом 2004 р.

1. червця/юнія 1995 р. зареґіструване было Товариство для Розвитку Музею Лемківской Культуры. Од часу покликаня формальной орґанізациі музей выступує о ґранты і дотациі, якы причыняют ся до його постепенного розвитку.

Історичну стопку оброблено на основі реферату Б. Ґоча.

фот. Анна Рыджанич