Русиньскій язык присутний на XVI Медженародным Конґресі Славістів в Бельграді

В минулий понедільок, 20. серпня/авґуста 2018 р., на Філолоґічным Факультеті Університету в Бельграді в Сербіі зачал ся XVI Медженародний Конґрес Славістів. Посеред найвыдатнійшых дослідників находят ся і русиньскы науковці, або такы, котры занимают ся русиньскым языком.

До Бельграду на конґрес пришло ок 1020 участників, котры приіхали з 43 держав – не лем славяньскых, але і обох Америк, Австралиі по Японію і Полудньову Корею. На святочынм одкрытю выступували орґанізаторы як і представникы найвысшых сербскых власти, витаючы присутных дослідників з цілого світа. Важным пунктом конґресу был його початок, на котрым выступил проф. Аляксандр Лукашанец, член Медженародного Комітету Славістів, котрий як єден з найважнійшых постулятів і вызвань нашых часів, покликуючы ся на европейскы і гуманістичны стандарды, вымінил м.ін. безсперечне право каждого славяньского народу мати і розвивати свій язык, літературу і культуру, ци доцініня каждого славяньского языка, його літературы і культуры як поєдных складовых части загальнославяньского простору.

На XVI Медженародний Конґрес Славістів были запрошены і русиністы. Посеред зголошеных рефератів находят ся науковы статі з обшыри русиньской літературы, істориі языка, діалектолоґіі і інчых, што потверджат заінтересуваня русиньскым языком, як єдным з континуумів праславяньского языкового простору.

В віторок 23.08, в рамках конґресовой секциі Розвиток славяньскых языків в обставинах языкового контакту свій реферат Тенденции использования венгерской орфографии в русинском языке представила др. Мариянна Лявинец-Угрин з Мадяр. В своій статі прослідила пробы запису русиньского языка латинком в мадярскій версиі од урбаря Мариі Терезы з XVIII ст. аж по 20. рокы ХХ ст. В тот сам ден своє выступліня з рефератом Світогляд русинів Південної Угорщини крізь призму апокрифів з їхніх рукописних збірників з ХVІІІ та ХІХ ст.ст. мал проф. Янко Рамач з Сербіі.

Перед нами дальшы темы, котры меньше, або більше тыкают русиньского языка. В пятницю 24.08 своє засіданя буде мала секция Славяньскы літературны мікроязыкы, котрій буде проводил проф. Александр Дуличенко з Університету в Тарту (Естонія). То выдатний славіста, якій являт ся автором м.ін. монументальной працы «Письменность и литературные языки Карпатской Руси. XV—XX вв.» з 2008 рока, в котрій найдеме найстаршы записаны на русиньскій обшыри языковы давнины. Окрем А. Дуличенка, в тій секциі своі рефераты выголосят іщы проф. Петер Женюх зо Словациі – Vojvodinskí Rusnáci a slovenskí Rusnáci: jazyková, konfesionálna a etnická identita v komparácii і др. Анастасия Рейс з Німец – Изменения в словоизменительной системе лемковского языка: экзогенные и эндогенные факторы.

Посеред дослідників, будучых участниками славістичного конґресу, найдеме іщы єдну особу, котру можеме тямити з русиньскыма науковыма діянями. То проф. Адам Фаловскій з Ягайлоньского Університету в Кракові, котрий хоц тым разом пришол з темом Najdawniejsze wschodniosłowiańskie zapożyczenia leksykalne w języku polskim, котра прямо не навязує до русиньского языка, зато вартат го вымінити як участника і консультанта кодифікаційных стріч, котры одбыли ся в Кракові в маю і червци/юнію текучого рока (што цікаве – на другій з тых стріч была присутна і перше вымінена А. Рейс з Інституту Славістикы в Ольденбурґу).

XVI Медженародний Конґрес Славістів буде тырвал в Бельграді до найблизшого понеділька, 27. серпня/авґуста 2018 р.

Фото: Youtube