В 2018 році споминаме сотну річницю од часу, коли Лемкы / Русины придумали сотворити своі незалежны політичны проєкты. В 1918 р. в ріжных місцях Карпатскых Гір покликуваны до жытя были Рускы Рады, першы політично-адміністрацийны творы, якы мали довести до зъєднаня вшыткых Лемків в єдно політичне утворіня.
5. грудня 1918 р. до Фльоринкы пришли делеґациі 130 лемківскых сел і покликали Начальний Совіт Лемковины під кєрівництвом отця Михала Юрчакєвича. Перше, на Пряшівщыні, возникла Руска Рада, яка од зачатку голосила проґрам зъєднаня вшыткых Русинів на териториях, котры они заселяют. Делеґаты з Пряшова пришли і на віче до Фльоринкы.
В документах з парижской мирной конференциі медженародова спільнота признала, што «територия заселена Русинами на полудне од Карпат» буде ся звати Підкарпатска Русь і остане конституцийном частю новой державы, а Карпатскы Русины будут державотворчым народом Чехословацкой Республикы. Але уж товды великій части ґрупы пришло жыти як меншыновій соспільности – Пряшівска Русь мала остати частином Словациі, а будуче Лемковины было рішане уж не репрезентацийом Лемків.
В проґрамі ХХХVІІ Лемківской Ватры на Чужыні нашли ся чысленны пункты (реферат, дискусия, історична выстава і конкурс), якых ціль припомянути 100. річницю покликаня Руской Народной Республикы Лемків. Єдным з такых пунктів было короткє выступліня проф. Олены Дуць-Файфер в офіцийній части розпочатя ватры. Выступліня буде в польскым языку.