Словацька пошта буде мати марку з русиньсков іконов

Словацька пошта до свого емісного плану поштовых марок на 2018-ый рік дала і выданя маркы, на котрій буде ікона Краснобрідьской Богородіці. Поштова марка бы мала быти офіціално выдана 19-го октобра.

Подля доступных інфомрацій буде марка з Краснобрідьсков Богородіцьов мати чісло емісії 671. Номінална вартость маркы буде 1,40 €. Розміры будуть 44,4 на 54,4 мм і на єднім листі будуть 4 маркы. Выданых буде 80 тісяч фалатків. Маркы будуть друкованы техніков оцільового друку на плоскій платні в комбінації із офсетом. Ікона із стародавного Краснобрідьского монастыря, котрый находить ся недалеко міста Меджілабірці, буде выдана в рамках едіції Уменя.

Ікона Краснобрідьской Богородіці

Подля леґенды приблизно в половині 14-го столітя, перед праздником Сошествія Святого Духа, сліпый жебрак ведженый малым хлопцьом ішов через Лабірьску долину ку Красному Броду. Підвечур, коли приходили ку селу, нашли жрідло свіжой воды. Освіжыли ся і зістали на тім місці через ніч. В ночі сліпому появила ся Пречіста Діва і повіла му, жебы рано омыв ся лічівов водов. Рано по омытю водов із жрідла сліпый зачав видіти. Образ Божой Матери мав у своїй памяти і іншпірованый написав ікону Богородіці, котра ся му появила і дав єй на престол в каплічці, котру сам збудовав коло жрідла. За короткый час ікона прославила ся чудами і зачало ку ній ходити множество людей.

Інша верзія леґенды говорить, же прибизно в тім самім столію пришов до Красного Броду сліпый монах. Вечур вечерьпаный заспав і у сні увидів Богородіцю, котра му повіла, же рано, кедь встане, має ся омыти водов із студника і буде видіти. Кедь ся му рано по омытю навернув зрак, помсотрив до студника і збачів образ Богородіці із Дітинков, яку видів у сні. Образ намальовав і так є доднесь у монастырі в Краснім Броді. Вість о іконі і воді, што лічіть, скоро пошырила ся і зачали там ходити люди із вшыткых сторон. Хворы і сліпы вертали ся домів щастливы і здоровы.

Далшый писемный документ о іконі походить із 1603-го року, втогды ґроф Друґет дав выпалити монастырь, но чудотворна ікона ся чудом сохранила од огня. У 1708-ім році быв монастырь знова зниченый, сохранив ся лем храм і ікона. Аж до навернутя монахів ся о ікону старали священици із околіці і кураторы під доглядом архідіакона Михаіла Ярецького. Монахы ся до Красного Броду вернули в році 1729. В році 1761 збудовали маріяньску каплічку, до котрой дали чудотворну ікону. У 1769-ім році ікону обновив єромонах Михаіл (Тадеа) Спалиньскый.

В році 1915, почас І. світовой войны, были храм і монастырь в Краснім Броді тотално знічены, лем каплічка з іконов зістали непорушены. Втогды василіяньскы монахы перенесли ікону до парохіялной церькви в Краснім Броді і самы поросходили ся по іншых василіяньскых монастырях.

Перед ліквідаційов Ґрекокатолицькой церькви в Чехословакії в 1950-ім році втогдышній протоіґумен василіянів скрыв ікону в домі єдного старого священика, де была аж до обновліня церькви у 1968-ім році. В році 1972 єй зрештавровав академічный малярь Николай Йордан, котрый быв од 1930-го року офіціалным малярьом Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії. Він втогды зробив і вірну копію іконы.

Од обновліня діялности Чіну св. Василія Великого в бывшій Чехословакії, по році 1989, в Краснім Броді знова зачали орґанізовати ся традічны одпусты ку Краснобрідьскій Богородіці і ікона была перенсена із церькви в селі до каплічкы коло бывшого монастыря, де ікона была і перед тым. Днесь уж стоїть на тім фундуші новый монастырь отців василіянів.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА