Дальший важний елемент доданий был до Мазярской Загороды, котра фунґує уж од девятьох років, сохраняючы спадковину того місця, лосяньскых мазярів і лемківской культуры взагалі – повіл на отвертю і посвячыню нового обєкту лосяньской загороды маршалок Лешек Зеґзда з Заряду Малопольского Воєвідства.
В середу, 20. червця/юнія 2018 р., в Мазярскій Загороді в Лоси, котра є одділіньом Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях, проходила торжественна подія отвертя і посвячыня транслокуваной з Бортного лемківской хыжы. Кєд не перенесено бы той хыжы до Лоси, то найпевнійше уж бы єй не было, а то прецін ориґінальна, красна лемківска хыжа – реляцийонує Лешек Зеґзда. В хыжы будут проходити варштаты, стрічы, выставы, вшытко, што спричынит, жебы лемківска культура не гынула. Само Лося через тото, што розвиват ся загорода, наберат значыня і жытелі можут быти горды, што мают єй в себе – дополнює.
На отвертю присутны были, окрем маршалка Зеґзды, староста ґорлицкого повіту – Кароль Ґурскій, секретар ґміны Ропа – Януш Коньор, шолтыс села – Бернадета Пєжхала, Здзіслав Толь – директор Музею Дворы Карвациянів і Ґадышів, працівникы Загороды і Лосяне. Новий, а заєдно старий обєкт посвятило спільні трьох священників: парох грекокатолицкой парохіі в Лоси о. Петро Качмар, місцевий римокатолицкій духовний о. Станіслав Лась та православний священник з Бортного о. Мирослав Цідило, котрий як раз спілпрацує з Загородом, зато же бывша грекокатолицка церков покровы свв. Космы і Даміяна в Бортным то тіж музейний обєкт Загороды, а опроваджаньом по ним занимат ся отец Цідило враз з імостю.
Ідея основати Мазярску Загороду явила ся в 2008 р. Выникнула з потребы захованя спадковины по лосяньскых мазярах, якы на своіх возах іздили аж в глубину Росиі, на Литву, до Латвіі, переміщали ся по цілій Польщы, на полудне дотерали аж до Трансильваніі. Гандлювали природным добром, котре доступне было на місци. Більшіст Лосян занимала ся таком формом зарабляня, через што село было єдным з найбогатшых на Лемковині. Бортняньску хыжу разом з інчыма обєктами Мазярской Загороды мож звиджати протягом цілого тыжня. На музей складают ся іщы: ориґінальна хыжа з Лоси, возовня зо стайньом і шпіхлир, в якых находит ся постійна експозиция тыкаюча істориі і фаху мазярства та выдобытя ропы: м.ін. два мазярскы возы, бочкы, банькы, лжыці – ціле необхідне для мазяів ґратя до продукциі дехтю, мази, смарів ци дистрибуциі.
Обєкт перенесено завдякы фінансуваню з проєкту Скансенова. Минулого рока аплікували сме до европейскых фондів – бесідує Здзіслав Толь, директор Музею – в рамках Скансеновы, котра, кєд іде о Польщу, є новістю. Дотепер оддавали сме новы обєкты, вкінци здобыли сме грошы на ремонты. В скали цілой Малопольщы дофінансуваня выносит 13 млн зл, з чого і нам припала част, завдякы чому могли сме перенести хыжу, выремонтувати єй і одповідньо заадаптувати. Думам, што певністю для ґорлицкого реґіону Загорода є візитівком, котра промує лемківску культуру. Будеме в міру можливости дале єй розвивати – підсумовує директор.
Фот. Марцін Пєтруша FOTO QZ
Транслокувана хыжа родины Стеранків з Бортного в своім ориґінальным місци (фот. архів Мазярска Загорода в Лоси):