Уліч і Бехерів уж мають Народны културны памяткы

Воєньскы цінтері із 1-ой світовой войны в русиньскых селах Уліч, в окресі Снина і Бехерів, в окресі Бардейов были выголошены за Народны културны памяткы. Інформовав о тім словацькый денник Korzár. 

Поступно ку ним мають прибыти три десяткы далшых, мімо іншого і в далшых русиньскых селах. Цінтері так здобудуть векшу увагу державы, села вдяка ним будуть атрактівнішы про турістів.

Забыты і много раз в планім стані місця остатнього одпочінку вояків різных армій і многых народностей пробудили до жытя членове Кулбу воєньской історії Бескіды, котры їх обновльовали, много раз і нашли, бо в селах ся уж ани не знало, де тоты цінтері находять ся. Так тому было наприклад в Гостовицях, де є цінтерь із 1915-го року. Помагали їм і далшы обчаньскы здружіня. Як раз тот клуб мав намагу записати воєньскы цінтері до Централного списку памяткового фонду і выголосити їх за Народны културны памяткы.

Влони в осени фаховы робітници Крайского памяткового уряду в Пряшові зровлли першых вісем пропозіцій цінтерів у Бехерові, Гостовицях, Паризівцях, Стебнику, Сукові, Светлицях, Улічу і у Велькропі. Того часу мають статус Народной културной памяткы цінтері в Бехерові і в Улічу. Зачав ся процес выголошіня за Народну културну памятку в припаді цінтерів у Паризівцях і Збойнім. Процес тырвать до восьмох тыжднів. На цінтері в Гостовицях, Выраві, Светлицях і Осаднім уж суть зроблены і приготовлены пропозіції ку процесу выголошіня. В маї того року прибыло далшых 19 пропозіцій.

На выголошіня за Народну културну памятку чекають воєньскы цінтері в Будружалі, Млинарівцях, Гажлині, Микулашовій, Колбівцях, Туранах над Ондавов, Каменіці над Цірохов, Осаднім, Снині – епідемічный, Снині – Ґіґлово, Стащіні, Тополі, Великій Поляні – Годошік, Великій Поляні – Ротунда, Збої, Выраві – Кота 600, Выраві – Під Кобылов, Выраві – Під Кудровцьом, Збойнім.

Жрідло фотоґрафі: Klub vojenskej histórie Beskydy.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА