Нич сме прорекли хоц єдно словичко і выслали го в ефір, так уж головны украіньскы медиі пошырювали інформациі про ЛЕМ.фм. На столпах в Монастыриску (або Ягільниці) вішали повідомліня – афішы, як за найвызначнійшыма револьверовцями на Дикым Заході.
Не писали лем, яка нагорода стрітит того, якій приведе винуватых цілой бревериі. О пару років іщы векший афіш зрыхтуваний з підґумуваной лютні обвішал наш америцкій пропаґатор. Товды помогло нам тото барз. Днес сме першом лемківском «червеном плахтом на быка». Най вам буде… Обіцюєме надале не сідити тихо, вірґати і антаґонізувати выключні тых «зъєднаных по верхы».
Незмінно од семох років, кланяме ся низко, цілуєме (цілюєме) з ґвера і імаме за серця. З плянів на будуче, плянуєме заєдно над експлорацийом Космосу. І лем єдно нам хыбує, же «Дротаря» уж ніт, як головного карпаторуского слова єдной Галичыны і Підкарпатской Руси.