Вартости без вартости

Геннадій Москаль рядить на Україні область, де корінным народом од давных часів Русины. Наперек тому проблем Русинів не видить. Вопросом є, як барз може грызти сумліня при такій сліпоті.

Перед часом быв на порталі україньской редакції Радія Свобода публікованый розговор із головов Закарпатьской областной державной адміністрації Геннадійом Москальом. В нім Москаль доста ясно ставлять ся на бік Мадярів, котры жыють в тій области, обгаює їх права. Просить ся, же покля україньскы законы дозволяють їм хосновати сімболіку Мадярьска, говорити і вчіти ся їх родным языком, співати свої співанкы, чом бы то не мали робити. Споминать, же Україна має договоры з Мадярьском, котры были ратіфікованы парламентом, не забуде підкреслити, же покля Україна хоче іти до Европы і НАТО, потім треба знати, же охорона народностных меншын є про Европу свята.

Не знаючі сітуацію, чоловік бы собі подумав, же чітать розговор з політіком, єдным із мала політіків на Україні, котрый розуміє о чім говорить і досправды му іде о то, жебы Україна дотримовала тоты европскы вартости, котры дотуляють ся меншын, і він з тым нелемже не має проблем, а звертать увагу на то, же то так мать быти, бо на то меншына має право. Но то лем зданя, бо він сам одкрывать у тім самім розговорі, же фразы о европскых вартостях ся научів добрі, но од думаня в рамках тых вартостей має так далеко, як із Ужгорода до Києва, кідь не веце.

Радіо Свобода, котре бы само мало пошырьовати европскы, респектівно западны вартости, но україньска редакція уж якось давніше перешла на шырококоляйну штреку при пошырьованю інформацій, на своїм порталі публіковало і высловы Москаля, в рамках котрых бісідує, же Криму на Закарпатю не буде. Знам собі представити, же параноідному Радію Свобода, котре уж видить неприятеля Україны і в Атілови, котрый з дітми дома бісідує по мадярьскы, такы слова на стачать, но не тото є у Москаля основне. Москаль такой коло того говорить: „Вшытко, што ту Росія задумовала, вшытко програла. Так званый вопрос Русинів, посмосьте, де є? По тім, як тот, кому інштрукції давав Сурков, втік до Москвы, вшытко затихло.“ І ту ся кінчіть ілузія о політікови, котрый розуміє европскым вартостям о охороні народностных меншын.

Політік, котрый іщі перед хвільов бісідовав о даякых правах меншын, о европскых вартостях, котры суть святы, і кідь Україна хоче іти до Европы, мусить їх дотримовати, у вопросі Русинів пробудив у собі класічного україньского політіка, котры декомунізують вшытко, лем не своє думаня, котре собі з ґенерації на ґенерацію передавають іщі од Сталіна.

Русиньскый вопрос на Підкарпатю не є од Криму, тот вопрос є ту од роспаду союзу. Русиньскый вопрос, вопрос признаня прав Русинів і їх вызнаня як офіціалной народностной меншыны, ту не є од Суркова, тот вопрос ту є так само од зачатку існованя незалежной Україны. І русиньскый вопрос не є проєктом Москвы, є то природный возродный рух збудованый на европскых вартостях, на европскій історії, европскых концепціях, бо Русины европскый народ. То, же то Москва любить з часу на час схосновати на свій хосен, є правдов, но Москва бы не мала што хосновати, кібы Україна Русинам права дала і їх вызнала. І што є найосновніше, русиньскый вопрос не стихнув, ани ниґда не стихне, покля не буде справедливо вырішеный, так як то Русинам у вшыткых державах, і на Україні, забезпечують людьскы права і права народностных меншын, котры суть ясно дефінованы в меджінародных документах, котры має підписаны і Україна.

Як може політік, котрый з єдного боку говорить о правах меншын, говорити такой о єдній меншыні в смыслі, як кібы їй тото право не належало, же як стихнув Кремель, та властно уж є вшытко в порядку, як кібы Русины были лем выдумков Москвы? Іронічне – той Москвы, котра нам право на існованя на довгы рокы сама взяла.

Не знам, як міцно може грызти сумліня, покля політік вырішыть терпіти таков сліпотов. Но знам, же покля в тій сліпоті хоче Москаль або будьхто іншый з політіків продовжовати, потім суть їх слова о европскых вартостях лем коломучіньом воздуху коло себе і в реалности суть про них тоты самы вартости без будьякой вартости. І держава з таков політіков належыть десь інде, лем не до Европы.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА