«Лемковина невтрачена» дає надію

Выдавництво Лібра напечатало третю і послідню част оповісти про Лемковину авторства Станіслава Криціньского. «Лемковина невтрачена» є продолжыньом попередніх двох книжок, якы так само дотуляют історичных подій ай культуровых обставин жытя Лемків.

В попередніх частях («Лемковина по обох сторонах Карпат», «Лемковина. Час войны і миру») автор творил історично-культурову вандрівку од часів заселіня Карпат до початку ІІ світовой войны. Послідня част то проба представліня найтраґічнійшого періоду в істориі лемківского народу. «Лемковина невтрачена» зачынат ся оповістю по 1939 р., веде через воєнний період, споминат на знану дукляньско-пряшівску операцию.

Дальше С. Криціньскій пише про подіі 1945-47 рр., якы безповоротно знищыли передвоєнну Лемковину. Автор публикациі представлят час добровільно-примусовых переселінь на Радяньску Украіну та послідній етап руґуваня Лемків з Карпат, т.є. акцию «Вісла», в наслідстві котрой лемківскє населіня під фальшывым меном бандитів і злочынців было розогнане по західніх і пілнічных землях новой, повоєнной Польщы.

Автор не зохабил і часів Польской Народной Республикы. Пише про період інвіґіляций, доносів та неможности створіня незалежной од чужых сил лемківской соспільной орґанізациі. Аж по 1989 р., коли в Польщы настала демокрация, Лемкы годны были покликати свою першу, повыселенчу орґанізацию, яком было Стоваришыня Лемків. Внет зачали творити ся, або одраджати і інчы лемківскы орґанізациі.

На окладинці «Лемковины невтраченой» поміщена є фотоґрафія передвоєнного похорону. Має она символичний вымір – наслідства подій 40. років ХХ ст. довели Лемковину на загыбель. Але, хоц травма выгнаня в народі жыє по днес, Криціньскій дає притиск на надію, што лемківска свідоміст фурт ся одраджат попри тым, што самых Лемків є невельо.