Меценат Русинів Береш може буде кандідовати на презідента

Знамый словацькый банкарь Імріх Береш днесь зробив пресконференцію, котру авізовав іщі минулый тыждень. На ній оголосив, же зачінать зберати підписы на презідентьску кандідатуру.

О кандідатурі іщі буде рішыти

Береш днесь на пресконференції оголосив, же зачінать зберати підписы на презідентьску кандідатуру як гражданьскый кандідат. Презідентьскы выборы на Словакії бы мали быти на ярь 2019-го року. Гражданьскый кандідат потребує вызберати 15 тісяч підписів, жебы міг быти зареґістрованый як кандідат. Береш хоче вызберати 30 тісяч, значіть двараз тілько, як є потрібне. Аж покля їх вызберать, втогды вырішыть, ці буде досправды кандідовати.

„Покля дефінітовно вырішу, буду кандідовати як гражданьскый кандідат, котрый не буде жадати о підпору жадну політічну партію. Вшыткы вытраты повязаны з петічнов акційов собі буду платити сам і зато не буду жадати о фінанчну підпору од людей,“ повів на бріфінґу Береш.

Інтересны мена має Береш і у своїм петічнім комітеті. Є в нім одкликаный римокатолицькый тырнавскый архієпіскоп Роберт Безак, котрый днесь робить учітеля, ці Мілан Княжко, трібун Новембра ‘89, довгорічный словацькый політік, котрый быв довгыч час депутатом, а спробовав собі і міністерьске кресло в двох резортах  – діпломації і културы. Третьов членков комітету є Мірка Бадіньска.

Хто є Імріх Береш

Імріх Береш народив ся 5-го марца 1962-го року в Ружомберку. Штудовав на Высокій школі економічній в Братіславі на Факулті загранічного бізнісу і на Высокій школі музичных умень – одбор хореоґрафія народного танця, но тото штудіюм не докінчів.

До 1991-го року робив у области културы. Потім зачав робити у сфері бізнісу і банковництьва. В політіці ся анґажовав дотеперь двараз. В роках 1993 аж 1994 быв директором секретаріяту і протоколу Канцеларії презідента Словацькой републікы, в роках 2001 аж 2003 быв актіным політіком як депутат словацькойго парламенту, но у 2003-ім році ся вернув ку банковницьтву. Од 2015-го року є віцепрезідентом Словацькой банковой асоціяції. Знамый є і як філантроп і підпорьователь културы.

В остатнім часі ся звидительньовав, зачав ся актівізовати на соціалных сітях, де выражав свої погляды ку різным културно-сполоченьскым і політічным справам, пише до словацькых ґазет, його ґлосы публікують Підвігорлатьскы новинкы (Podvihorlatské noviny), люди го могли видіти і як члена журі у фолклорній шов Розгласу і телевізії Словакії Zem spieva (Земля співать).

Честный граждан Габуры, меценат і любитель Русинів

Береш є в русиньскім середовиску знамый і як меценат.

„Тот край мі є сердцю близкый, маю ту много знамых і приятелів і зато намагам ся їх підпорьовати,“ повів минулый рік Береш про Підвігорлатьскы новинкы на марґо того, чом співфінацовав збудованя точной копії деревняной церькви в Габурі, котрой оріґінал быв іщі за соціалізму перевезеный на теріторію днешньой Чеськой републікы і скулптуру Князя Лабірця, котра стоїть над Габуров.

Береш так само помагать коло орґанізованя шторічной події – фестівалу під назвов Дні Габуры і співпрацує з Фондом Деревяна церковця Габура. За поміч, котру довгы рокы проявлює Габурі, быв выголошеный і за честного граждана Габуры.

„Не знам бісідовати, но розумію вшыткому… Не є то складный язык на порозумліня. Є про мене велика честь, же собі ня Русины ‚адоптовали‘. Маю їх у великій почливости. Є то народ, котрый має свою історію, язык і културу. Русины, люблю вас,“ повів Береш в розговорі із 2017-го року про Підвігорлатьскы новинкы.

Жрідла фотоґрафій: www.obecne-noviny.sk, СНМ – Музей русинськой културы в Пряшові.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА