Знамый словацькый банкарь Імріх Береш днесь зробив пресконференцію, котру авізовав іщі минулый тыждень. На ній оголосив, же зачінать зберати підписы на презідентьску кандідатуру.
О кандідатурі іщі буде рішыти
Береш днесь на пресконференції оголосив, же зачінать зберати підписы на презідентьску кандідатуру як гражданьскый кандідат. Презідентьскы выборы на Словакії бы мали быти на ярь 2019-го року. Гражданьскый кандідат потребує вызберати 15 тісяч підписів, жебы міг быти зареґістрованый як кандідат. Береш хоче вызберати 30 тісяч, значіть двараз тілько, як є потрібне. Аж покля їх вызберать, втогды вырішыть, ці буде досправды кандідовати.
„Покля дефінітовно вырішу, буду кандідовати як гражданьскый кандідат, котрый не буде жадати о підпору жадну політічну партію. Вшыткы вытраты повязаны з петічнов акційов собі буду платити сам і зато не буду жадати о фінанчну підпору од людей,“ повів на бріфінґу Береш.
Інтересны мена має Береш і у своїм петічнім комітеті. Є в нім одкликаный римокатолицькый тырнавскый архієпіскоп Роберт Безак, котрый днесь робить учітеля, ці Мілан Княжко, трібун Новембра ‘89, довгорічный словацькый політік, котрый быв довгыч час депутатом, а спробовав собі і міністерьске кресло в двох резортах – діпломації і културы. Третьов членков комітету є Мірка Бадіньска.
Хто є Імріх Береш
Імріх Береш народив ся 5-го марца 1962-го року в Ружомберку. Штудовав на Высокій школі економічній в Братіславі на Факулті загранічного бізнісу і на Высокій школі музичных умень – одбор хореоґрафія народного танця, но тото штудіюм не докінчів.
До 1991-го року робив у области културы. Потім зачав робити у сфері бізнісу і банковництьва. В політіці ся анґажовав дотеперь двараз. В роках 1993 аж 1994 быв директором секретаріяту і протоколу Канцеларії презідента Словацькой републікы, в роках 2001 аж 2003 быв актіным політіком як депутат словацькойго парламенту, но у 2003-ім році ся вернув ку банковницьтву. Од 2015-го року є віцепрезідентом Словацькой банковой асоціяції. Знамый є і як філантроп і підпорьователь културы.
В остатнім часі ся звидительньовав, зачав ся актівізовати на соціалных сітях, де выражав свої погляды ку різным културно-сполоченьскым і політічным справам, пише до словацькых ґазет, його ґлосы публікують Підвігорлатьскы новинкы (Podvihorlatské noviny), люди го могли видіти і як члена журі у фолклорній шов Розгласу і телевізії Словакії Zem spieva (Земля співать).
Честный граждан Габуры, меценат і любитель Русинів
Береш є в русиньскім середовиску знамый і як меценат.
„Тот край мі є сердцю близкый, маю ту много знамых і приятелів і зато намагам ся їх підпорьовати,“ повів минулый рік Береш про Підвігорлатьскы новинкы на марґо того, чом співфінацовав збудованя точной копії деревняной церькви в Габурі, котрой оріґінал быв іщі за соціалізму перевезеный на теріторію днешньой Чеськой републікы і скулптуру Князя Лабірця, котра стоїть над Габуров.
Береш так само помагать коло орґанізованя шторічной події – фестівалу під назвов Дні Габуры і співпрацує з Фондом Деревяна церковця Габура. За поміч, котру довгы рокы проявлює Габурі, быв выголошеный і за честного граждана Габуры.
„Не знам бісідовати, но розумію вшыткому… Не є то складный язык на порозумліня. Є про мене велика честь, же собі ня Русины ‚адоптовали‘. Маю їх у великій почливости. Є то народ, котрый має свою історію, язык і културу. Русины, люблю вас,“ повів Береш в розговорі із 2017-го року про Підвігорлатьскы новинкы.
Жрідла фотоґрафій: www.obecne-noviny.sk, СНМ – Музей русинськой културы в Пряшові.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА