Од стрічі до стрічі

Проблемом не є, же бы ся з нами представителі різных меджінародных орґанізацій не стрітили, же бы не выслухали нашы проблемы. Проблемом не є много раз ани то, же бы о тых проблемах потім не повіли на высшых місцях. Проблемом є, же на высшых місцях то звычайно кінчіть в папці з документами, і так ходиме од стрічі до стрічі, стоячі у важных вопросах на місці.

Прикладів бы было много. І Русины в Споєных штатах Америкы были в Конґресі, де бісідовали о тім, же Радіо Свобода, фінанцоване Конґресом із їх грошей, котры заплатять через дані, публікує на своїм україньскім порталі протирусиньскы, русинофобны статі, ці о тім, же Русины не суть вызнаныма на Україні. Выслуханы были. Но далше не видіти реалных резултатів той стрічі, бо Радіо Свобода далше пише так, як писало, і Америка ниґда офіціално не шмарила на стіл при їднаню з Українов вопрос прав Русинів і їх вызнаня.

І на Словакії вже пару раз мали сьме можливость стрітити ся з предтавителями меджінародных орґанізацій, котры окрім іншого занимають ся людьскыма правами, правами меншын ітд. Звертали сьме увагу на продовжуючу українізачну діялность дакотрых орґанізацій на Словакії, котры навеце діставають грошы із державных ґрантів, хоць на Словакії вызнаны суть окремо Русины і оремо Україніці, і жаден Русин-Українець подля словацькой леґіслатівы не існує. Спомянули сьме і проблем Русинів на Україні. Так само собі нас вже не раз выслухали, повіли на высшых місцях. Конець.

І до Закарпатьской области Україны вже не раз пришли деякы представителі такых орґанізацій, стрітили ся з Русинами, выслухали собі проблемы. Повіли (або не повіли) на высшых місцях, докінця звернули і увагу Києва но тот проблем, но лемже тым то затля все скінчіло.

В остатніх днях Закарпатьску область Україны навщівив Ламберто Заньєр, высокый комісарь ОБСЕ про народностны меншыны. Окрім іншой свойой роботы стрітив ся із Євгеном Жупаном, головов Народной рады Русинів Закарпатя. Знова были подля доступных інформацій обговорены проблемы Русинів на Україні. Но по вшыткых тых роках різных стріч єм скептічный, ці досправды дашто в тій справі Уряд высокого комісаря ОБСЕ про народностны меншыны теперь зробить, припадно ліпше повіджено, ці ся му подарить дашто в Києві в тій справі протиснути.

Ніт, проблем не виджу в тім, жебы єм похыбовав о щірій намазі высокого комісаря справы народностных меншын, і той русиньской, рішыти ку спокійности людей, котрых ся проблем дотулять. Скоріше є проблем в тім, же так, як іншы меджінародны орґанізації, котры ся з Русинами стрічають і слухають о їх проблемах, так і уряд, котрому шефує Заньєр, не має реалны власти в руках, котрыма бы знав на державу, в котрій проблем є, тискати. І так то максімално векшынов кінчіть заганяньом різных писем, апелацій, діпломатічных еквілібрістічных формулацій – без ефекту. Прикладів є з боку Русинів доста.

Но занедовго предці лем прийде принагода, котру бы мали Русины схосновати. ОБСЕ буде в році 2019 председати Словакія. Ротуюча презідія ся у ОБСЕ выконує так, же урядуючім председом є міністер загранічных діл державы, котра є председницьков. Тым, покля ся довтогды нич не змінить, бы мав быти сучасный словацькый міністер загранічных діл Мірослав Лайчак. Сам з русиньскыма корінями, хоць він о тім публічно не говорить.

Є інше кідь на Київ хотять тискати будьякы меджінародны орґанізації, бо Україна собі з того нич не робить, хоць є членом тых орґанізацій, і є інше, кібы на Україну тискав офіціалный представитель властей дакотрой державы, навеце председа ОБСЕ, а іщі ку тому і міністер той державы, котра Україні в останіх роках доста помагать. Тадь спомяньме собі лем на ґаз, правда?

Мало бы быти обоязком русиньскых представителів на Словакії, але і Світового конґресу Русинів, котрый є реґістрованый так само на Словакії, зачати од 1-го януара 2019-го року дуркати на двері председы ОБСЕ аж довтогды, покля не одкрыє і не выслухать проблемы. Мало бы быти обовязком пересвідчіти го, же є то досправды важный і двогорічный проблем, же Україна не вызнавать Русинів, і притім має підписаны різны меджінародны харты, договоры, є членом орґанізацій як ОБСЕ і хоче „до Европы“.

Мало бы просто быти обовязком пересвідчіти Европу зо вшыткыма їй орґнізаціями занимаючіма ся людьскыма правами і правами меншын, же мы не хочеме ходити од стрічі до стрічі і стояти на місці, а же ся вже хочеме і потребуєме в справі вызнаня нашого народа на Україні рушати допереду. Близшы двері, на котры треба дуркати, як тоты Лайчаковы, так скоро якбач уж потім не найдеме.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm. Жрідло фотоґрафії: pixabay.com

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА