Посеред шырокой рівнины – медиі, віторок 20.00 год.

Перед веце як 250 роками нашы люде з карпатскых гір одышли за хлібом далеко на полудне. З того,  што зо собом взяли, доднес не остало гідні. На паноньскій рівнині мусіли навчыти ся інакше жыти, ґаздувати, трудити ся інчым ремеслом як в себе на Горници. Лем єдно, што од зачатку ся не змінило в тым народі, то нацийональны переконаня, язык і віра. Завдякы еманципацийным стремліням і пронацийональній роботі ґенераций руснацкых діячів, учытелів, писменників, священників та вірности рідній достоменности Русинам зо Сербіі, подарило ся сотворити інституцийональний модель плеканя і ровитку рідных етнічных прикмет.

Основны досягніня, якы сут заслугом Русинів в Сербіі, то признаня державом русиньского языка як урядового на обшыри Автономічного Краю Войводина. Дальшы успіхы берут ся з того першого, а то державны медиі, то єст радийо і телевізия, выдавнича ґрупа Рускє Слово, шкільництво в русиньскым языку од передшколя аж по університетскы студиі, театр і КУД-ы (культурны домы), котры розвивают аматорску культурну діяльніст. Самособом, діют в Сербіі і соспільны орґанізациі, і русиньскы професийны здружыня. Важну ролю в роботі для розвитку нацийонального жытя полнит Грекокатолицка Церков, яка єст щыро і явно прорусиньска, признає русиньскій язык як літургічний, а священникы служат в языку своіх вірных, а не нашмареным ззовни.

Наконец, Русины в Сербіі ведут і політичне жытя. Олена Папуґа, котра была нам найбільше напомічна при реалізациі тых проґрамів, єст послом до Скупштины – сербского сойму – з Ліґы Социяльдемократів Войводины. Окрем того, єст тіж діячком русиньского самоуряду – Совіту Руснаків. Совіт, то єст рада, є сопоставлений з выбраных цілом руснацком громадом в Сербіі репрезентацийом ріжных політичных опций, часто і такых, якы не согласят з еманципацийныма стремлінями Руснаків.

Запрашам слухати другу реляцию з циклю – Посеред шырокой рівнины. Днес оповіме про русиньскы медиі в Сербіі. Одраз мушу повісти, што модель функцийонуваня тых медий є інчый як нашых. Лемківскых. Руснакы в Войовдіні мают державны, інституцийональны медиі РТВ – Радийо-Телевізия Войводина. А окрем того діє і выдавнича ґрупа Рускє Слово котра веде інформацийну аґенцию Рутенпрес, выдає тыжденник, місячник МАК, культурний альманах Шветлосц і чысленны книжкы. Вшыткы медиі сут полністю професийональны і фінансуваны з державных грошів.

Днес підеме стрітити ся з директорком русиньской редакциі радия – Злятіцом Няраді, а пак до Руского Слова до теренового одділіня редакциі в Рускым Керестурі.

Радийо Новий Сад было основане по войні. Войовдиньскій парлямент–скупштина приняла рішыня, жебы в ден республиканьского свята 29. листопада/новембра 1949 р. запустити высыланя реґіональной радийостациі. Од того дня зачынат ся розвиток русиньского высыланя в Сербіі. Радийо Новий Сад зачало емісию авдиций в пятьох языках: сербскохорватскым, мадярскым, словацкым, румуньскым і русиньскым. Окрем інчого, радийо Новий Сад полнило і пропаґандову функцию і мало протидіяти антиюгославяньскій пропаґанді, плынучій зо стороны радийофоній совітского бльоку. Од початку функцийонуваня руской редакциі радия Новий Сад проблемом был брак професийных редакторів. Русиньска редакция емітувала товды лем музычны авдициі.

З часом радийо Новий Сад зачало быти популярне за границьом з огляду высыланя атракцийной і популярной музыкы без вводжыня ідеолоґічной прикраскы. Пропаґация радийовых волн дозваляла слухати тото радийо в цілій Европі.

В дальшій части реляциі про медиі запрашам до редакциі тыжденника Рускє Слово на стрічу з редакторком того тыжденника – Марийом Афіч і Майом Зазуляк-Гарді з молодіжного місячника МАК в Рускым Керестурі. Журналисткы, котры роблят в тереновым одділіню, оповідят про свою роботу.

На фото – Розрушены по бомбардуванях НАТО з 1999 р. будинкы Радия і Телевізиі Войводіна на Мішелуку.