1. жолтня споминаме 155. річницю од народжыня Євменія Сабова грекокатолицкого священника, писменника, выдатного публицисты, автора шкільных учебників.
Народил ся в селі Вербяж недалеко од міста Севлюш (днес Берегово) на Підкарпатскій Руси. Вчыл ся в ґімназиях в Ужгороді, Мукачеві, а пак в Пряшові і Левочы. В 1881 році закінчыл Ужгородску Богословску Семінарию. Найперше служыл священничом послугом в селі Арданово під Іршавом, пак почал учытелювати. Преподавал русиньскій язык і літературу в ужородскій ґімназиі. Борол ся о вчыня русиньского языка в ґімназиях в цілій Австро-Мадярской Монархіі. За часів першой Чехословацкой Республикы опонувал против веденій в тым часі през еміґрантів з Украіны політыці украінізациі і завлащаня през них шкільництва, як тіж соспільных і політычных орґанізаций.
Пропаґувал русиньскій язык, котрий мал бы ся сперати на старорускых основах хоснуваных в «язычію» і на жывій бесіді Русинів з Підкарпатской Руси.
В роках 1923 -1934 был настоятельом «Русиньского Культурно Освітного Общества імени Александра Духновича», котре зорґанізувало 9. жолтня 1932 рока в Мукачеві «Всенародний Карпаторускій Конгрес». Был барз активным соспільным діячом, што выкликало велику ґу ньому ненавист украіньскых нацийоналістичных злочынців. 1. червця 1930 рока Федір Тацинець, член «Украіньской Війксковой Орґанізациі» тяжко ранил отця Сабова.
Писменничу діяльніст Євменій Сабов зачал од выданя в 1890 підручника «Русская грамматика и Чтение литературного языка Угро-Русских», за ним в 1891 молитовник для діти «Ангел-Хранитель». В 1894 році вказала ся «Церковнословянская грамматика» (Egyházi szláv nyelvtan) в мадярскым языку.
Спід його пера вышли книжкы про ґраматыку русиньского языка і історию Русинів. Зас «Хрестоматия» была долго джерелом історичной русиньской літературы. Ґраматыка і правопис отця Євменія Сабова были приняты през мадярскы власти як учебникы для русиньскых шкіл на Підкарпатскій Руси.
Отец Євменій Сабов был новинарьом. Редакторувал медже інчыма часопис «Карпатский Свѣтъ».
«Христоматія» Євменія Сабова доступна є в Бібліотеці Русокой Бурсы завдякы дарункови Івана Петровція.