Перед перешло тыжньом фільмова екіпа скінчыла крутити в Бортным знимкы до документу Боґдана Дзіворского Andrew Warhola. Moja fabryka.
Лемком чую ся вден, вночы, фурт, а найліпше то чую ся тепер, коли єм на Лемковині – з ентузиязмом выявил Дзіворскій, выдатний польскій-непольскій документалиста, оператор, фотоґраф, медже єдным а другым унятьом, в дакус выкрадженым з фільмового пляну часі. Бесідує о собі, же єст далекым родаком Енді Варголя та і рішыл накрутити о ним фільм. Чом не могла бы то быти правда? Шак родове село Дзіворского, Солотвины, ділит од гнізда Варголя, Міковой, лем пару (но, може дакус більше) верхів і долин. Оба то неповторны артисты. Єден на все записал ся уж в істориі світовой штукы. Подібні тот другій, котрий до того фурт творит. Єден вродил ся деси медже Креницьом а Лодзьом, другій медже тзв. старым а новым крайом. Оба ховали ся уж поза земльом Русинів. Оба заняли ся артистичным ділом на найвисшым рівни.
Як рішыл, так і зробил, а властиві робит, бо фільм Andrew Warhola. Moja fabryka фурт є реалізуваний. Премєра заплянувана єст на серпен/авґуст будучого рока. Кіно єст фабуляризуваным, експериментальным, документальным фільмом, што є записом артистичночо і символичного жытя Варголя. Знимкы в Бортным реєструвано через перший тыжден жолтня/октобра. Образы кручено в давній грекокатолицкій церкви свв. Космы і Даміана та в пленері. Выбір той сценериі то свого рода одкликаня до спільных корени обох артистів. Боґдан Дзіворскій – режысер і заєдно автор сценария фільму, твердит, же вертаня до корени єст важне. Корени ся не даст одшмарити, я фурт до них вертам, до Никыфора, котрий ховал ся властиві в мойой бабы, она го кормила. Тепер маме двох выдатных творців – Никыфора і Енді Варголя, лем єден вмер в біді, а другій в богатстві, така єст ріжниця – бесідує творця. Режысер фільмом хоче вказати свою візию жытя Варголя. Хоснує до того чысленны символы звязаны з поєдныма хвилями жытя артисты. Дзіворскій творит свою Фабрыку, до котрой запрашат розмаітых представників артистичного світа. Своє 15 минут славы будут мати м.ін. творці ромской культуры, ілюзийоністы, тацнюристы, артистичны ґрупы, цирковці ци перформеры. За образом, сутьовым середком выразу фільмів Дзіворского, режысер волочыл ся по цілій Польщы – од Ґдыні, Быдґощы через Варшаву, Краків, Катовиці, Ґлівиці по Бортне. З камером был в Міковій, рідным селі Варголя, та в Меджелабірцях, де находит ся єдиний в Европі музей цілістю присвячений мастерови поп-арту.
Основом фільмовой материі єст для Боґдана Дзіворского образ, котрий разом з монтажом та поміщыньом в плястичным, експресийным звуковым просторі передає найвеце. Каждий, хто буде обзерал фільм, буде міг по свому зінтерпретувати тото, што буде виділ. Я не хосную за вельо коментарів, іду лем слідом його жытя – пояснят режысер. Як до творці мам до Варголя вельо звідань і застережынь, але як іде о походжыня, то за ним пропадам, бо єст Лемком і мусиме тримати ся разом. Він тримат дозір над фільмом.
Продукция мат быти дарунком для короля поп-арту в 90. річницю уродин. Варголь, як всестранний артиста, тіж занимал ся фільмом, хоц тота обшыр його артистичных реалізаций єст фурт мало знана шырокій публиці. Ци Варголь по обізріню продукциі Дзіворского был бы задоволений? Беручы до увагы, же окрем інчого в фільмі найде ся лемківска опера (реалізує ю Артистична Ґрупа Чарний Кажел з Быдґощы, з лібреттом Яцка Пузіновского в тлумачыню Петра Трохановского на лемківскій язык) та Термобарична Телевізия з Браяном Скотом, можеме ся сподівати, же буде цікаві.
Автором знимок до фільму Andrew Warhola. Moja fabryka єст Павел Хожемпа, продуцентом – Доміно Фільм, спілпродуцентами: Фільмова Інституция Сайлезя Фільм, Фільмове Студийо Кадр та Фундация Культуры Розрух. Продукция спілфінансувана єст Польскым Інститутом Фільмовой Штукы та Нацийональным Авдийовізуальным Інститутом.
Награня з Боґданом Дзіворскым зреалізувано 3. жолтня/октобра т.р. в Бортным, товаришыт нам Браян Скот з Термобаричной Телевізиі, котра асистує режысерови.
Фот. Mацєй Савіцкі / Доміно Фільм