Проґрам Театру Александра Духновіча на місяць октобер

1. 10. 2014

Гавай

Гавай є дебут молодой пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія із русиньского села з характерістічнов назвов Гавай є коморным оповіданьом о гляданю самого себе на періферії Европы, в кругу не цілком тіпічной родины. Головна гегероїня – двадцятьрічна Янка намагать ся найти способ, як втечі за стіны – кухні, дому, села.

8. 10. 2014

Кырхень Безсметный

Кырхень Безсмертный є пєса Евы Маліті Франьовой, словацькой драматічкы. Є то маґічна і крута траґікомедія із селькоского оточіня, котра давать добру шансу аж в раю. Бо ту на земли ся нашыма жывотами пошырює головно зло. Зло, о котрім часто не знаме, бо снує поза хрыбеты і уха тых, котрых хоче обрати. Зло, котре є безсмертне і тяжко го загнати до гробу. В родинній траґедії авторка формує маґічно-реалістічну сновалну метафору якраз на Словеньско, на конець еры соціалізму. Кырхень Безсмертный отець родины, народа, антігерой, інтріґан, любитеь розкошу, метафора абсолутного зла, стоїть од зачатку пєсы над гробом. Але на другый світ пішле найперше вшыткых коло себе. Він сам є невыгубительный. Кырхень Безсмертный має своїх колаборантів, выховать і свого наслідника. З кінцьом соціалізму ся не выгубило плане коріня нашой сполочности і ледво їх выгубиме з приходом іншакой културно-сполоченьской еры. Бо суть закорінены глубоко в народі, на селі, в родинах.

17. 10. 2014

„Шахрайки“ (премєра, пєса є в україньскім языку)

Пінязі владнуть світу… Здобыти ся дадуть нелем досправдовов роботов, але і участьов в різных конкурзах ці „reality show“. О єднім із такых способів вырішають і дві молоды україньскы дівкы. Тоты реаґують на повідомліня америцькой міліонарькы, котра вырішыла подаровати цілый маєток найсімпатічнішой лесбіцькой парі бывшого СССР. Сітуація ся комплікує, кідь Америчанка, походжіниом таксамо Українка, прийде на Україну… Пєса „Шахрайки“ сучасной україньской авторкы Наталії Уваров є повна неочекованых переломів, комічных сітуацій і несподіваного кінця.

22. 10. 2014

„Шахрайки“ (ІІ. премєра)

29. 10. 2014

Не чуджолож

Драматізації Толстого прославленых новел перепоєных до єдного оповіданя зо сполочным меновательом, котрым є манжелство. Не чуджолож є драматізаційов новел Родинне щастя, Діявол і Кройтцерова соната. Євґеній ся по смерти вітця вертать із Москвы на село, жебы ся постарав о банкротуючу цукрьоварню і свої сестры. Моралка на селі є інша од моралкы в місті і любовне одношіня не мож утримати в утаєности. Його сестры Катя і Маша будуть тихо бойовати о жениха, котрый є од сімнацятьрічной Машы о двадцять років старшый. По весілю приходять діти, провінчна отупность, туга по Москві і скусительтво, котры розбивають солодке родинне щастя. Толстого святы, повны ідеалів, увязнены во фабриці ілузій, крегкых снів із цукрю і богатой фантазії, боюють проти діяволови в собі, жебы зістали перед остатніма непосквернены.

Представліня ся все зачінають о 19.00 год.

Представліня ТАД-у мімо Пряшів:

11. 10. 2014 – Літній день, Културный дім Нижня Ядльова, 17.00 год.

12. 10. 2014 – Спросины, Містьскый културный центер Гуменне, 17.00 год.

16. 10. 2014 – О двох ґенералох, Културный дім Снина, 19.00 год.

18. 10. 2014 – Спросины, Медвідь, Културный дім Розтокы

19. 10. 2014 – Спросины, Медвідь, Културный дім Вырава, 15.00 год.

21. 10. 2014 – Кырхень Безсмертный, Културный дім Стара Любовня, 18.00 год.

24. 10. 2014 – О двох ґенералох, Мартін, 19.00 год.

26. 10. 2014 – Спросины, Медвідь, Културный дім Раковчік, 16.00 год.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА