140 років од народжіня Константіна Грабаря

15-го авґуста 2017-го року минать 140 років од народжіня політічного і културного діятеля на Підкарпатьскій Руси – Константіна Грабаря. Грабарь быв остатнім ґубернатором Підкарпатьской Руси.

Народив ся Константін Грабарь 15-го авґуста 1877-го року в Ужгороді. В році 1895 закінчів Ужгородьску ґімназію і пак штудовав на Духовній семінарії в Остригомі, котру закінчів у 1898-ім році. По высвячіню за ґрекокатолицького священика служыв наперед на парохії у Великых Лучках, пак, до 1921-го року, в Дубрівці.

В році 1919 зачінать Грабарь свою політічну карьєру. У фебруарі 1919-го року быв выбраный до сейму за новозасновану мадярьску автономну область під назвов Руська Крайна. Грабарь запропоновав депутатам, жебы не зачінали свою роботу, покля влада в Будапешті не встановить граніці новой автономной теріторії, што депутаты і зробили. Кідь в Мадярьску ку властям дістали ся комуністы, Константін Грабарь зачінать быти прихыльником чехословацькой орьєнтації і ставать ся членом Централной руськой народной рады, в котрій наконець одограв важну роль коло приготовліня жадости о приєднаня русиньскых теріторій до складу Чехословакії (8-го мая 1919-го року) і быв членом делеґації, котра тото рішіня Русинів привезла до Прагы.

В році 1921 зохабив Грабарь священство і зачав брати участь в актівнім економічнім жывоті краю. В роках 1921 аж 1928 веде як директор Подкарптскій банкъ і так само є і заступником председы Совѣта торговли и коммерции в Кошыцях. Грабарь быв так само в році 1923 членом муніціалной рады міста Ужгорода і в роках 1933 аж 1935 быв пріматором (мером) Ужгорода. В першых роках чехословацького правліня (рр. 1920 аж 1925) быв членом Селяньско-републіканьской земледільской партії і Хрістіаньско-народной партії, пак (рр. 1925 аж 1938) приєднав ся до Аґрарной (Републіканьской) партії.

Константін Грабарь ся з ініціатівы празьской влады став в році 1935 остатнім ґубернатором Підкарпатьской Руси. На тій посаді він не робив жадны великы актівносты і не намагав ся змінити Прагов выдуманый декоратівный характер той функції. Тримав ся прочехословацькой русиньской орьєнтації і намагав втікати од конфліктів як з українофілами, так і з русофілами. Но такым способом не мав жаден реалный політічный вплив міджі політічныма ґрупами в краї.

Його ґубернаторьскы права были росшырены в році 1937 як резултат чехословацькым парламентом приятого закона Но. 172, але в часах політічной крізы в році 1938 і боротьбы міджі чехословацьков владов і радікалныма автономістічныма силами на Підкарпатьскій Руси Грабарь зіставать боком і в цілій сітуації є лем позоровательом без того, жебы ся до того мішав. Но Грабарьови не імпоновали антічехословацькы позіції радікалів і так в тім часі іщі пробує пропонати Празі, жебы далше росшырьовала права ґубернатора. Нажаль, дії уж были забарз далеко, жебы утримати републіку і жебы мала Грабарьова жадость смысел.

Грабарь у выникнутій сітуації абдіковав на свою функцію ку 9-му октобру 1938-го року і вмер в Ужгороді забытый вшыткыма два місцяці пізніше, 21-го децембра 1938-го року, в моменті, коли роспадала ся републіка.

Оброблено за: П. Р. Маґочій і кол.: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА