На ґімназії в Міджілабірцях о навчаню русиньского языка. Інтерес бы быв і в Пряшові

Як інформує сайт Академії русиньской културы в Словеньской републіці, 24-го марца 2017-го року на ґімназії в Міджілабірях проходила презентація Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, за  котрый взяли на події участь директорка інштітуту Анна Плішкова і одборна асістентка Кветослава Копорова. Робітничкы інштітуту штудентам ґімназії одпрезентовали можливости штудованя русиньского языка на Пряшівскій універзіті, як і проєкты повязаны з русиньскым языком, котры шторік реалізуютюь робітници інштітуту.

Як далше інформує сайт, по презентації одбыла ся робоча стріча із директором ґімназії ПгДр. Володиміром Тарчом. Темов діскузії были можливости навчаня, респ. обновліня навчаня русиньского языка на ґімназії в Міджілабірцях. В минулости як раз тота ґімназія была єдинов середньов школов на Словакії, де ся формов неповинного предмету учів русиньскый язык, і де ся сформовала ґрупа 20-ох штудентів, котрых заінтересовала русиністіка. Наслідно дакотры із них продовжовали штудіюм русиньского языка на Пряшівскій універзіті. По пару роках ся русиньскый язык на ґімназії перестав учіти.

Помочі бы могло веце грошей

Тому, жебы ся знова зачав учіти русиньскый язык наприклад і в Міджілабірцях бы могла помочі і така реалность, же в остатніх тыжднях были основным і середнім школам як і їх зряджователям – Пряшівскому самосправному краю і сельскым урядам, на теріторії з компактным русиньскым жытельством, загнаны методіком Методічно-педаґогічного центра в Пряшові Мареком Ґайом інформації, котры бы могли помочі як школам, так і навчаню русиньского языка.

Днесь школы на теріторії, де жыє русиньске жытельство, мусять войовати о властну екзістенцію і пережытя, што є запричінено головно міґраційов жытельства за роботов і з тым повязаным вымераньом русиньскых реґіонів – все зменшуючов ся кількостьов дітей. В такых условіях є складным утримати в нашых селах і містах школы.

„Мож повісти, же іде о інформації, якы раціонално і праґматічно роздумуючі старостове сел вєдно з директорами школ можуть схосновати на спасіня школы у своїх селах, а то вдяка заведжіню навчаня русиньского языка на добровольнім прінціпі, і так даны школы перетрансформовати на школы з навчаньом русиньского языка. Што є важне, тота зміна є повязана з підвышеным фінанчным коефіціентом на школяря, в порівнаню із школами без навчаня языка народностной меншыны. Може тото є послідня путь на всокочіня нелем школ у русиньскім реґіоні, о якім бы бесспорно мали конштруктівно діскутовати сельскы/містьскы заступительства, але тыж на всокочіня і далшый розвиток русиньского языка і русиньской народной ідентічности на Словакії,“ інформує сайт академії.

Самособов, ініціатіва і інтерес о навчаня русиньского языка мусить прийти все од конкретной школы.

Ітерес бы быв

Припоминаме, же розвиток русиньского школства собі у 2016-ім році дала до Проґрамового выголошіня влады Словацька влада. Подля документу влада завязала ся выпрацовати Концепцію розвитку навчаня русиньского языка і културы в матерьскых школах, основных школах і середніх школах.

На основі того Міністерство школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы скликало робочу ґрупу, в котрой складі суть робітници Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і русиньскы педаґоґове. Робоча ґрупа мала минулый рік свої стрічі в Братіславі і в Пряшові. В рамках ньой зачали ся розвивати і різны актівности, зачав ся досліджати і інтерес о навчаня русиньского языка ці формы, як русиньскый язык запровадити до школ.

За інформаціями, котры вышли од членів робочой ґрупы, єден із членів, єдночасно і методік про навчаня русиньского языка – Марек Ґай,  вже в октобрі 2016-го року абсолвовав робочу стрічу з директорами школ в окресі Міджілабірці. Подля здобытых інформацій бы мали вшыткы школы в слідуючім школьскім році інтерес реґістровати ся до сіті школ і стати ся школами з навчаньом русиньского языка. Іде о три основны школы і ґімназію. Школы бы были з навчаньом русиньского языка, а не з русиньскым навчалным языком. Значіть інтерес із боку школ є о то, жебы ся окрім іншого учів на школах і русиньскых язык, но і так бы то быв великый розвиток в рамках русиньского школства.

О навчаня русиньского языка є інтерес і в Пряшові. Штуденты то потвердили у анкетовых одповідях. Анкета ся робила на Педаґоґічній і соціалній академії, што є середня школа, як а приготовлює будучіх педаґоґів в матерьскых школах. Робила ся як раз там і зато, бо фактом є, же на тій школі в Пряшові штудує много штудентів із русиньскых реґіонів, котры до школы в Пряшові доходжають.

Штудентів ся в анкеті звідали, ці бы мали інтерес штудовати на школі і русиньскый язык, ці бы з нього хотіли і матуровати і ці бы по школі мали інтерес іти учіти до матерьской школы на русиньскім селі. З анкеты вышли резултаты, котры потвердили достаточну кількость штудентів, якы бы мали інтерес штудовати русиньскый язык і котры бы могли іти з нього і матуровати. Многы ся хотять вернути до своїх сел і учіти як раз там. Зіставать теперь лем на Педаґоґічній і соціалній академії, ці навчаня языка, о котрый мають штуденты інтерес, запровадить до навчалного процесу.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА